Парк Гуель, що став пам’яткою ЮНЕСКО / Фото Dezeen
Один з найвідоміших парків Барселони міг стати закритим житловим містечком для заможних родин. Антоніо Гауді розробляв його як елітний комплекс на схилі гори, але провал цього задуму згодом перетворив Парк Гуель на громадський простір і пам’ятку ЮНЕСКО.
Як невдалий житловий проєкт став пам’яткою ЮНЕСКО?
Парк Гуель сьогодні відомий як муніципальний парк Барселони, один із найбільших зелених просторів міста та популярна туристична локація, зазначає Dezeen.
Водночас первісний задум був зовсім іншим: Гауді створював не парк для всіх, а приватний житловий комплекс на гірському схилі в районі Грасія.
Замовником виступив промисловець Еусебі Гуель. Він прагнув збудувати елітне поселення для міської буржуазії, спираючись на ідеї міст-садів. Такий формат мав поєднати індивідуальні будинки, зелені насадження, шляхи сполучення, тераси та загальні зони.
Згідно з планом Гауді, територію мали розділити на 60 трикутних ділянок для розкішних осель. Їх мали з’єднати три віадуки, головна дорога, пішохідні стежки, короткі проходи та сходи. Будівництво розпочалося у 1900 році, а вже до 1903 року були завершені два вхідні павільйони, головні сходи та підняті доріжки.
Однак задум не вдався. У 1914 році проєкт призупинили через низький інтерес покупців, складні умови оренди та недостатньо зручне транспортне сполучення з містом. З 60 запланованих будинків звели лише два. Один із них став домівкою для самого Гауді.
Після смерті Гуеля у 1918 році маєток поступово змінив свою функцію. У 1922 році територію придбала міська рада Барселони, а у 1926 році Парк Гуель відкрили як громадський простір для жителів міста.
Основна територія парку та об’єкт культурної спадщини займають 12 гектарів. Поруч розташована ще 8 гектарів лісової зони. Попри зміну призначення, у парку збереглися ключові елементи первісного задуму Гауді: дороги, тераси, віадуки та архітектурні деталі, які мали обслуговувати закрите житлове містечко.
Парк Гуель / Фото Dezeen
Біля входу розташовані два павільйони для сторожів. Вони мають піщаний колір, нагадують пряникові будиночки й оздоблені традиційною каталонською плиткою та мозаїкою. Ці будівлі мали зустрічати мешканців та гостей комплексу, а наразі стали одним із найвпізнаваніших образів парку.
Від павільйонів розпочинаються Драконові сходи. На них розміщено мозаїчну скульптуру дракона або саламандри, яка стала символом Парку Гуель. Сходи ведуть до вищих рівнів території, де Гауді планував зони для мешканців майбутнього комплексу.
У центрі знаходиться Площа Природи. Це велика відкрита тераса, яку спочатку задумували як місце для вистав просто неба. З неї відкривається вид на Барселону та Саграда Фамілія, ще один знаменитий проєкт Гауді.
Навколо тераси огинає хвиляста лавка, розроблена помічником Гауді Жузепом Жужолем. Вона одночасно виконує роль балюстради та оздоблена різнокольоровою мозаїкою з керамічних уламків.
Парк Гуель / Фото Dezeen
Площу Природи підтримує Гіпостильна зала. Вона частково вбудована у схил пагорба і складається з 86 доричних колон. Через порожнисті колони проходить система збору дощової води: вода з площі стікає до підземного резервуара.
Важливою частиною первісного житлового проєкту були віадуки. Нижній, Середній та Верхній віадуки шириною 5 метрів були призначені для екіпажів, які мали перевозити мешканців до верхніх ділянок комплексу. Для їх будівництва використовували камінь, знайдений на самій території, тому споруди виглядають як природна частина схилу.
Найвища точка парку розташована на пагорбі Трьох Хрестів, на висоті 182 метри над рівнем моря. Спочатку там планували звести каплицю, але замість неї встановили кам’яні хрести. Після перетворення маєтку на громадський простір колишній будинок Гуеля, Ларрард-Хаус, став муніципальною школою, а будинок Гауді переобладнали на Будинок-музей Гауді.
Парк Гуель щорічно приймає близько 4,5 мільйона відвідувачів. Через переповненість та надмірний туризм міська рада Барселони затвердила план, який має протягом двох років поступово зменшити кількість відвідувачів і “повернути парк місту”.
Яку пам’ятку ЮНЕСКО пошкодив російський дрон?
У ніч на 15 червня російські війська завдали масованого удару дронами та ракетами по Києву. Під час ворожого обстрілу постраждала Києво-Печерська Лавра – об’єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Російський безпілотник влучив у вівтарну частину Успенського собору.