Податок на спільну нерухомість у 2026 році / Pexels
У випадках, коли житло або будинок перебуває у власності кількох осіб, податок на нерухомість не завжди стягується з усіх співвласників. Визначення того, хто саме має сплачувати податок, залежить від наявності зазначених часток кожного власника в офіційних документах.
Обов’язок сплати податку при частковій спільній власності
При частковій спільній власності кожен власник має право на визначену частину об’єкта. Ця частина може становити половину, третину або іншу частку, що вказана в правовстановлюючих документах на нерухоме майно, як повідомляє Головне управління ДПС в Івано-Франківській області.
У таких обставинах кожен співвласник несе відповідальність за сплату податку лише за свою частку квартири чи будинку. Як приклад, якщо нерухомість належить двом особам у рівних частках, податкове нарахування для кожного з них буде здійснено за половину об’єкта.
Механізм оподаткування визначається виключно порядком розподілу права власності. Відтак, кожен співвласник відповідає за ту частину нерухомості, яка офіційно зареєстрована за ним.
Визначення платника податку за відсутності чітко визначених часток
У випадках спільної сумісної власності, частки окремих власників у документах не фіксуються. Найбільш поширеною ситуацією, коли житло оформлюється таким чином, є його придбання подружжям під час перебування у шлюбі.
У таких ситуаціях співвласники мають можливість самостійно узгодити, хто саме буде відповідальним за сплату податку за весь об’єкт. У разі неможливості досягнення згоди, питання щодо визначення платника податку може бути вирішено через судовий процес.
Окремі правила застосовуються, якщо спільна нерухомість вже пройшла процедуру поділу між власниками. Якщо за кожним із співвласників було закріплено певну кімнату, поверх або іншу частину приміщення, податок так само сплачується індивідуально. У подібних випадках кожному співвласнику нараховується податок виключно за ту частину нерухомого майна, яка перейшла у його власність після здійснення поділу.
Варто зазначити, що податок на нерухомість застосовується виключно до площі, що перевищує встановлені нормативи: 60 квадратних метрів для квартири та 120 квадратних метрів для будинку. При цьому, від сплати податку звільняються власники житла, розташованого на тимчасово окупованих територіях, в районах активних бойових дій, а також власники нерухомості, яка зазнала пошкоджень або руйнувань внаслідок воєнних дій.