class=”bg-white border border-yellow-200 rounded mb-4 p-4″> 
На ринку споживчого кредитування України спостерігається не лише відновлення, а й трансформація: паралельно з активним зростанням споживчих позик, стрімко набирає обертів іпотечний сегмент, значною мірою завдяки державній програмі “єОселя”.
Модернізація цієї програми у 2026 році може стати ключовим чинником подальшого розширення цього ринку.
Про це свідчить аналіз Центру економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”.
Згідно з даними НБУ, на 1 січня 2026 року загальний обсяг кредитного портфеля населення банківської системи України сягнув 365,39 млрд грн, при цьому 97% портфеля було сформовано за рахунок кредитів у національній валюті.
“Попри складні воєнні умови та макроекономічні виклики, сфера роздрібного кредитування продовжує демонструвати позитивну динаміку”, — зазначає Діляра Мустафаєва, очільниця аналітичного відділу “Фінансового пульсу”.
Зростання споживчих кредитів за одночасного скорочення їхньої частки
Аналітики підкреслили, що, за даними НБУ, споживчі кредити як і раніше займають найбільшу частку в структурі портфеля. Їх обсяг зріс на 25% порівняно з початком 2025 року та на 44% порівняно з довоєнним періодом.
Водночас їхня частка в загальному портфелі поступово знижується: з 81% на початку 2022 року до 76% станом на 1 січня 2026 року.
“Це свідчить не про ослаблення сегмента, а про більш інтенсивне зростання інших напрямів кредитування, передусім іпотеки. Таким чином, структура кредитного портфеля банків стає більш збалансованою”, — пояснила експертка.
Іпотека як головний драйвер структурних змін
Протягом 2025 року портфель кредитів на купівлю нерухомості збільшився на 32%, а в порівнянні з 1 січня 2022 року — у 2,6 раза. Частка іпотеки в роздрібному портфелі зросла з 7% до 12%.
“Вирішальним фактором стала державна програма “єОселя”. Вона фактично відродила іпотечний ринок. У 2026 році планується її модернізація, що може дати новий поштовх зростанню обсягів виданих іпотечних кредитів”, — вважає експертка.
На її думку, саме іпотека має найсуттєвіший довгостроковий мультиплікативний ефект для економіки, стимулюючи будівельну галузь, супутні сектори та внутрішній попит.
Автокредитування повернулося до рівня передвоєнного періоду
Сегмент автокредитування також демонструє позитивну динаміку: за 2025 рік приріст становив 37%. Однак, станом на 1 січня 2026 року, загальний портфель лише на 5% перевищує показники передвоєнного періоду. З початку поточного року частка автокредитів у структурі кредитного портфеля банків становить приблизно 5%.
“Автокредитування поступово відновлюється разом із внутрішнім попитом. Проте цей сегмент більш чутливий до рівня доходів населення та загального споживчого настрою”, — зазначила вона.
Рівень заборгованості залишається низьким
Окрему увагу аналітикиня приділила низькому рівню проникнення кредитування в економіку. Згідно з даними НБУ, представленими у Звіті про фінансову стабільність за грудень 2025 року, співвідношення кредитів домогосподарств до ВВП становить лише 0,45% для іпотеки та 3% для інших роздрібних кредитів. Для порівняння, у Франції ці показники становлять 44% і 9%, у Німеччині — 37% і 10%, у Чехії — 24% і 7%.
З огляду на боргове навантаження відносно доходів позичальників, рівень закредитованості також залишається досить низьким. Станом на 01.10.2025 для переважної більшості позичальників (90% за обсягом кредитного портфеля та 78% за кількістю кредитів) співвідношення щомісячних платежів до доходу не перевищувало 27%, що свідчить про помірне навантаження.
З посиланням на дані НБУ, Діляра Мустафаєва підкреслила, що станом на 01.10.2025 найбільшу частку кредитного портфеля фізичних осіб складали позичальники з щомісячними доходами від 20 до 50 тис. грн — 31% за обсягом та 28% за кількістю кредитів. Для цієї категорії щомісячні виплати становили в середньому 20% доходів.
Позичальники з доходами від 12 до 20 тис. грн формували 15% обсягу портфеля та 24% кількості кредитів; їхні виплати становили близько 27% доходів.
Кредити позичальників із доходами понад 50 тис. грн становили 36% за обсягом та 11% за кількістю; щомісячне боргове навантаження для цієї групи не перевищувало 25%.
“Єдиною групою з підвищеним борговим навантаженням (близько 40% доходів) є позичальники з доходами до 12 тис. грн. Водночас їх частка в портфелі є відносно незначною — 10% від загального обсягу кредитів та 22% від загальної кількості договорів. Таким чином, потенціал для розвитку кредитування фізичних осіб в Україні залишається суттєвим”, — зазначила вона.
Поліпшення якості кредитного портфеля
Станом на 1 січня 2026 року частка непрацюючих кредитів фізичних осіб та ФОП становила 10,78%. Порівняно з початком 2025 року цей показник знизився на 4,71 в.п., а відносно довоєнного періоду — на 6,08 в.п.
“Те, що якість портфеля покращується навіть під час війни, є дуже потужним сигналом для ринку. Банківська система зберігає стійкість, а система управління ризиками функціонує ефективно”, — підкреслила аналітикиня.
Перспективи на 2026 рік
На думку експертки, за умови збереження макрофінансової стабільності, контрольованої інфляції та підтримки державних програм, ринок роздрібного кредитування має всі підстави для подальшого зростання.
“Враховуючи прийнятний рівень непрацюючих кредитів та помірне боргове навантаження населення, ринок споживчого кредитування має значний потенціал для розвитку. Подальше активне зростання іпотечного сегмента може бути забезпечене насамперед завдяки вдосконаленню програми “єОселя””, — підсумувала Діляра Мустафаєва.
Довідково:
Громадська організація «Центр економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс» заснована 2 березня 2015 року з метою об’єднання зусиль учасників і експертів фінансового ринку України для його розвитку та вдосконалення.
Цілі, досягненню яких сприяє діяльність Центру:
- Удосконалення нормативної бази, що регулює фінансовий ринок, усунення регуляторних бар’єрів, що перешкоджають його повноцінному розвитку.
- Підвищення прозорості функціонування фінансових установ.
- Розвиток нових ринкових інструментів і механізмів, зокрема шляхом імплементації кращого міжнародного досвіду.
- Підвищення рівня фінансової грамотності населення.
- Сприяння реалізації економічних реформ, включаючи фінансову децентралізацію.
- Сприяння розвитку підприємництва тощо.
Дата: 19.02.2026 Джерело: Фінансовий пульс