Аграрний сектор Росії на порозі кризи / Фото Magnific
Російська аграрна сфера зіштовхується з множинними значними викликами. Дефіцит дизельного пального, урізання державної допомоги та труднощі з експортом зернових поглиблюють складну ситуацію напередодні активної фази збору врожаю.
Російські аграрії позбавлені підтримки та пального
Російська аграрна галузь перебуває під зростаючим тиском через сукупність фінансових та логістичних перешкод, як інформує Служба зовнішньої розвідки України. Незважаючи на очікування значних врожаїв, Міністерство аграрної політики РФ зменшило обсяги пільгового кредитування саме в період, коли значна частина господарств функціонує на межі прибутковості.
Додатковим негативним фактором став брак дизельного пального. За попередніми оцінками, дефіцит сягає близько 20% від загальнонаціональної потреби. Це зумовлено пошкодженнями на низці нафтопереробних підприємств, що призвело до нестачі не тільки бензину, але й дизеля, який є життєво необхідним для проведення збиральної кампанії.
Найбільш гостро ця проблема відчувається в Сибірському федеральному окрузі, зокрема в Іркутській області та на Алтаї. Про нестачу дизельного пального також повідомляють жителі Ростовської області, Краснодарського краю, Приволзького та Ставропольського регіонів. Найбільше страждають невеликі фермерські господарства, які не мають достатніх фінансових ресурсів для формування запасів пального.
Проблеми експорту зерна лише загострюють ситуацію
Кризу посилюють перешкоди, пов’язані з експортом зерна. Через логістичні ускладнення в Азовському морі суттєво ускладнено функціонування маршруту, яким транспортувалася приблизно чверть російського експорту зернових. На цьому тлі аналітики вже переглянули прогноз експортних поставок, зменшивши його приблизно на 20%.
Негативна ситуація впливає і на вартість продукції. За останній тиждень ціна на пшеницю зменшилася на 2,8%, на ячмінь – на 6,5%, а порівняно з аналогічним періодом минулого року вартість зерна знизилася на 12,6%. Спроби перенаправити транспортні потоки на залізничні шляхи не можуть повністю компенсувати втрати від морської логістики і лише призводять до зростання витрат виробників.
Додатковою перешкодою стали безуспішні спроби імпортувати дизельне пальне з-за кордону. Білорусь і Казахстан не володіють необхідними обсягами для експорту, а провідні нафтопереробні компанії Індії повідомили про відсутність надлишків готової нафтопродукції. В таких умовах пріоритет у розподілі пального надається військовим, тоді як аграрний сектор ризикує зіткнутися з ще більшим дефіцитом ресурсів у найактивнішу фазу збиральної кампанії.
До слова, атаки українських дронів на російські нафтопереробні заводи обмежили можливості Москви постачати бензин і дизель за кордон. Це призвело до гострого дефіциту пального в Киргизстані, змусивши його звернутися до Росії.