Росія блокує морський експорт України / Ілюстрація / АМПУ / Колаж 24 Каналу
У липні Росія посилила обстріли цивільних суден та українських морських гаваней у Чорному морі, практично зупинивши морський експорт. Найбільше від цієї ситуації потерпають аграрії, для яких цей шлях збуту є критично важливим.
Наслідки зупинки морського експорту для аграрної галузі
Обмеження морського експорту з боку Росії створює серйозну загрозу для всього агропромислового комплексу України, але найбільше страждають дрібні фермери. Про це в коментарі 24 Каналу повідомив Денис Марчук, експерт з питань аграрної політики.
Український агроекспорт значною мірою залежить від функціонування морського коридору, оскільки ця логістична схема є найефективнішою та найвигіднішою з економічної точки зору. У першій половині 2026 року приблизно 90% усіх агрокультур було вивезено з країни через одеські порти.
Наразі ж їхня інфраструктура та цивільні плавзасоби зазнають частих атак з боку Росії. Це призводить до фактичного паралічу морських перевезень у піковий період жнив, коли аграрії гостро потребують надходжень у валюті та звільнення складських приміщень для нового врожаю.
За словами Дениса Марчука, заступника голови Всеукраїнської аграрної ради, український агробізнес зазнає значного тиску через складну експортну ситуацію. Внутрішні ціни на зерно знижуються, і не всі сільгоспвиробники мають можливість утримувати його від продажу.
Денис Марчук
Експерт із питань аграрної політики, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради
Це справжня катастрофа для малих фермерів. Вони не мають ні сховищ, ні достатніх фінансових ресурсів. Їх змушують реалізовувати свою продукцію практично задарма.
Дрібні сільгоспвиробники потребують коштів для погашення кредитів та підготовки до осінньої посівної кампанії. Тому вони змушені продавати зерно, навіть собі в збиток, лише для того, щоб звільнити місце.
Відомості про атаки Росії на морські порти Одещини та цивільні судна
Згідно з даними Адміністрації морських портів України, лише за перші два тижні липня порти стали об’єктом 23 атак, а цивільні судна зазнали 17 ударів. Внаслідок цих інцидентів загинули 11 осіб, ще семеро отримали поранення. Терор продовжився і в другій половині місяця.
19 липня, внаслідок удару по вантажному судну, що перевозило кукурудзу під прапором Гвінеї-Бісау, загинули 9 членів екіпажу та український лоцман. Суховантаж отримав серйозні пошкодження і 26 липня затонув приблизно за 5 морських миль від берегів Одеси.
Під час виходу з одеського порту цивільне судно під прапором Палау, на борту якого знаходилося майже 2,8 тисячі тонн кукурудзи, зазнало дві атаки. Внаслідок влучань на судні виникла пожежа. За попередніми даними, вдалося врятувати сімох членів екіпажу та українського лоцмана, тоді як двоє моряків зникли безвісти.
За інформацією АМПУ, 27 липня було завдано ударів по цивільних суднах, заблокованих з 2022 року, у портах Миколаївщини. 28 липня Росія тричі атакувала цивільне судно під прапором Ліберії, яке перебувало на якорі на підходах до Одеського порту. На момент атаки корабель був порожній і без екіпажу.
Можливі наслідки для аграріїв у разі відсутності морського експорту та державної підтримки
За оцінкою Дениса Марчука, в умовах блокади портів стійкість України становить від двох до трьох місяців. Якщо ситуація не вирішиться, агросектор опиниться в становищі, аналогічному 2022 року. Для агробізнесу це означатиме брак обігових коштів та переповнені склади, а для світу – погіршення продовольчої безпеки через несвоєчасне отримання української продукції.
Експерти Всеукраїнської аграрної ради попереджають про неминучу кризу збитковості виробництва в агросекторі, що може негативно позначитися на всій економіці України. Існує реальний ризик масових банкрутств підприємств та порушення виробничих циклів.
За підрахунками ВАР, у 2026 – 2027 маркетинговому році обсяг виробництва основних зернових та олійних культур сягне приблизно 81,4 мільйона тонн. З урахуванням залишків минулих періодів, загальний ресурс продукції для споживання та експорту становитиме близько 85 мільйонів тонн.
Україні необхідно буде експортувати близько 67 мільйонів тонн агропродукції. Якщо порти не відновлять свою роботу, існує ризик скорочення щомісячних можливостей вивезення зерна до 1,7 мільйона тонн.
Тривала блокада морських портів створює загрозу формування значного товарного профіциту: від 27,4 до 32,4 мільйона тонн агропродукції буде чинити тиск на ринок протягом усього маркетингового року,
– попереджають у ВАР.
За даними асоціації, в Україні спостерігається стрімке зниження закупівельних цін на сільськогосподарські культури, які в окремих випадках впали до 7 тисяч гривень за тонну. Це нижче за собівартість виробництва.
Щоб запобігти кризі, аграрії звернулися до уряду з проханням вжити низку заходів для підтримки агросектору:
- Надання пільгових кредитів для поповнення обігового капіталу під осінню посівну;
- Реструктуризація діючих агрокредитів;
- Надання державних гарантій за кредитами та перегляд окремих умов програми “5 – 7 – 9%”;
Серед пропозицій ВАР також значаться проведення аудиту пошкоджень портової інфраструктури Великої Одеси та дунайських портів, визначення пріоритетних об’єктів для відновлення, а також фінансування ремонтних робіт і модернізації перевалочних потужностей.
Альтернативні шляхи експорту замість морського
Окрім морського коридору, Україна може використовувати інші методи експорту агропродукції. До них належать: річкові перевезення через дунайські порти, автомобільне та залізничне сполучення, а також поромні переправи. Однак ці варіанти є дорожчими і не можуть повністю компенсувати втрату морського експорту через суттєво нижчі потужності.
Незважаючи на тиск Росії на морський коридор, експортери не поспішають повністю відмовлятися від нього. Деякі трейдери почали переорієнтовувати поставки пшениці та інших вантажів на дунайські порти. Інші експортери вирішили дочекатися стабілізації роботи морських портів.