class=”bg-white border border-yellow-200 rounded mb-4 p-4″> 
Будівельні фірми все частіше звертаються за позиковими коштами для закупівлі спеціалізованого обладнання, модернізації виробничих потужностей, забезпечення енергетичної незалежності та впровадження інноваційних матеріалів.
Державна програма “Доступні кредити 5-7-9%” залишається ключовим фінансовим інструментом для представників малого та середнього бізнесу у будівельній сфері.
Про це повідомила Оксана Шульга, яка обіймає посаду директорки департаменту малого та середнього бізнесу ГЛОБУС БАНКУ.
За її словами, фінансування будівельного сектору значною мірою пов’язане з потребами відновлення країни. Це стосується не тільки житлового будівництва, але й реконструкції інфраструктурних об’єктів, навчальних та медичних закладів, а також комерційних і промислових споруд.
Водночас, як зазначає фахівчиня, змінилися вимоги до самих будівельних проєктів. Сучасне будівництво все частіше передбачає застосування енергоефективних матеріалів, автономних джерел енергії, систем зберігання енергії та іншого обладнання, що забезпечує стабільнішу роботу об’єктів в умовах енергетичних ризиків.
“Сьогодні будівельна галузь має подвійне завдання: відбудовувати країну і водночас покращувати якість та надійність нових споруд. Тому фінансування все частіше спрямовується не просто на виконання будівельних робіт за договорами, а на придбання сучасного обладнання, енергоефективних пристроїв та впровадження рішень, що забезпечують енергетичну незалежність майбутніх житлових будинків та інфраструктурних об’єктів”, — зазначила банкірка.
Основний напрям фінансування — закупівля спеціалізованої техніки
Оксана Шульга підкреслила, що однією з найзатребуваніших сфер фінансування у будівельній індустрії є придбання та модернізація техніки й обладнання, необхідних для виконання будівельних завдань.
У структурі кредитування позики на техніку та обладнання становлять понад 42% від кількості кредитних угод у цьому секторі та 32% від загального обсягу наданих коштів.
За її інформацією, найчастіше будівельні компанії користуються кредитними коштами або лізингом для закупівлі вантажних автомобілів, тягачів, змішувачів бетону, колісних та гусеничних екскаваторів, навантажувачів, автокранів, баштових кранів, асфальтоукладачів, причепів, тракторів та іншого спеціалізованого обладнання.
На думку експертки, попит на оновлення парку техніки є цілком обґрунтованим. Для будівельної компанії справна сучасна техніка безпосередньо визначає швидкість виконання робіт, можливість брати участь у нових проєктах та здатність контролювати виробничі витрати.
“У будівельному бізнесі техніка є основою операційної спроможності компанії. Новий екскаватор, кран, бетонозмішувач чи вантажний автомобіль дозволяє швидше виконувати роботи, знижувати залежність від орендованого обладнання та впевненіше планувати участь у нових проєктах”, — пояснила вона.
“Доступні кредити 5-7-9%” та партнерські програми для МСБ
Оксана Шульга зазначила, що для малих та середніх будівельних компаній, а також субпідрядників, державною програмою “Доступні кредити 5-7-9%” користуються досить активно.
За структурою кредитування будівельних компаній, частка угод, укладених у межах цієї програми, сягає майже 34% від кількості позик, наданих компаніям будівельної галузі, та понад 31% від загального обсягу фінансування.
Найчастіше державною кредитною програмою користуються для придбання техніки та обладнання. Банкірка наголосила, що для малого та середнього бізнесу це особливо важливо, адже закупівля спеціалізованого обладнання потребує значних інвестицій, які складно одночасно профінансувати лише з власних ресурсів.
“Для малих та середніх будівельних фірм доступ до фінансування часто визначає можливість розвиватися, брати нові контракти та модернізувати виробничу базу. Програма “Доступні кредити 5-7-9%” дозволяє придбати необхідну техніку без надмірного навантаження на оборотні кошти бізнесу. Саме тому вона залишається одним із найбільш практичних інструментів для галузі”, — підкреслила Оксана Шульга.
Крім того, будівельні компанії часто використовують партнерські кредитні програми банків із виробниками та дилерами техніки, а також грантові програми від місцевої влади. Такі спеціальні кредитні рішення є актуальними для підприємств, які не відповідають певним вимогам державної програми “Доступні кредити 5-7-9”, потребують специфічного обладнання або прагнуть придбати транспортні засоби на більш вигідних партнерських умовах.
“Наразі кредити за партнерськими та грантовими програмами складають вже близько 65% від їхньої загальної кількості для підприємств будівельної галузі. Інакше кажучи, такі програми вже переважають позики суто за державними програмами, що пояснюється вигідними умовами для позичальника”, — підкреслила експертка.
Ще одним напрямом, який набуває дедалі більшого значення, є фінансування енергоефективного обладнання та автономних джерел живлення.
Оксана Шульга звернула увагу на те, що будівельні компанії активніше інвестують у дизельні генератори, сонячні електростанції, системи зберігання енергії, інвертори та інші рішення, здатні забезпечити функціонування будівельних майданчиків або майбутніх об’єктів у разі перебоїв з електропостачанням.
За її даними, цей тренд охоплює як житлові комплекси, так і комерційні, виробничі та соціальні об’єкти. Вона це пояснює тим, що для покупців житла, бізнесу та громад наявність автономного живлення та застосування енергоощадних технологій все частіше стає одним із критеріїв вибору об’єкта.
Банки, у свою чергу, також приділяють більше уваги проєктам, які передбачають сучасні енергетичні рішення. Адже такі об’єкти потенційно мають вищу стійкість, кращу ліквідність та менші ризики проблем в експлуатації через енергетичні чинники.
“Сьогодні від нового будинку, офісу, школи чи виробничого приміщення вимагають не лише якісного будівництва. Важливим є те, чи зможе такий об’єкт функціонувати в умовах нестабільного енергопостачання. Саме тому автономність та енергоефективність поступово переходять із категорії бажаних переваг до базових вимог сучасного будівництва”, — зазначила Оксана Шульга.
Воєнні ризики трансформували підходи банків до фінансування проєктів
Банкірка також звернула увагу на те, що умови війни змусили банки значно ретельніше аналізувати будівельні проєкти перед ухваленням рішення про надання кредиту.
Так, за її словами, сьогодні оцінюється не лише фінансовий стан компанії, але й географічне розташування об’єктів, потенційні ризики пошкодження або знищення, стан дозвільної документації, реалістичність термінів будівництва та можливість завершення проєкту.
Через це у фінансуванні будівельних компаній більш пріоритетними стають об’єкти у центральних і західних регіонах України, де ризики фізичного пошкодження значно нижчі, ніж в інших регіонах країни.
Вона підкреслила, що війна суттєво посилила вимоги банків до акредитації житлових комплексів.
“Для банків принципово важливо, чи має девелопер прозору структуру власності, належним чином оформлені документи на земельну ділянку, економічно обґрунтований проєкт і ресурси для завершення робіт. Також надважливим є якість проєкту, відповідність заявленим характеристикам, а також терміни зведення. Банки беруть на себе вагому частину фінансових та репутаційних ризиків, тому питання акредитації можна вважати певною гарантією не лише для субпідрядних організацій, але й загалом для потенційних покупців. Ми розуміємо, що дуже часто репутація окремого проєкту може суттєво вплинути на ставлення громадян до первинного ринку житла загалом”, — вважає Оксана Шульга.
Які умови кредитування найчастіше обирають будівельні компанії
Банкірка акцентувала, що потреби будівельних компаній варіюються залежно від масштабів бізнесу та мети залучення фінансування.
Так вона стверджує, що для підприємств малого та середнього бізнесу типовим запитом при купівлі спеціалізованої техніки є кредит у розмірі 3-5 мільйонів гривень. Таке фінансування може використовуватися для придбання однієї або кількох одиниць обладнання, необхідного для розширення виробничих потужностей компанії.
Великі підприємства частіше потребують значнішого ресурсу для поповнення обігових коштів. У таких випадках сума фінансування може сягати до 30 мільйонів гривень.
Найбільш типовими термінами кредитування для будівельного сектору є:
- для поповнення обігових коштів — до 1-3 років;
- для придбання техніки та обладнання через інвестиційні кредити або лізинг — до 3-5 років;
- власний внесок або аванс компанії — переважно від 20% до 40% вартості предмета фінансування.
За словами експертки, компаніям важливо правильно співвідносити термін погашення позики з метою використання коштів.
“Очевидно, що техніка, яка працюватиме кілька років і приноситиме дохід, може фінансуватися на довший строк. Натомість короткострокові потреби в матеріалах або оборотному ресурсі потребують іншої кредитної моделі”, — зазначила фахівчиня.
Що варто врахувати компаніям перед зверненням за кредитом
Оксана Шульга надала декілька рекомендацій, що варто врахувати будівельним компаніям, ухваливши рішення про необхідність отримання кредиту.
Зокрема вона радить таким компаніям подбати про прозорість фінансових і юридичних документів. Адже банки орієнтовані на те, щоб кредитувати підприємства з чіткою фінансовою звітністю, прогнозованими грошовими потоками та належно оформленими документами.
“Для компаній, які спеціалізуються на будівництві житла, особливо важливо мати повний і юридично бездоганний пакет дозвільної документації: без цього пройти банківську акредитацію неможливо”, — пояснила вона.
Друга важлива порада — порівняти доступні програми фінансування. Якщо компанія може скористатися державною програмою, програмою енергоефективного фінансування або партнерською програмою банку та постачальника техніки, це може виявитися вигіднішим за стандартний комерційний кредит.
Вона наголошує: у деяких випадках партнерські або спеціалізовані програми можуть бути дешевше на 3-7 процентних пунктів за “класичні” кредити, що дозволяє суттєво скоротити витрати на обслуговування кредиту та зберегти більше коштів для розвитку бізнесу.
“Компаніям варто підходити до кредитування прагматично: заздалегідь підготувати документи, оцінити реальну потребу в коштах, порівняти державні, партнерські та стандартні банківські програми. Правильно обраний кредит сьогодні може дати будівельному бізнесу не лише техніку або додатковий оборотний ресурс, а й можливість розвитку, що вкрай важливо у процесі поступового відновлення країни”, — підсумувала Оксана Шульга.
Для довідки
Станом на червень 2026 року ГЛОБУС БАНК уклав із будівельними компаніями понад 200 кредитних угод на загальну суму, що перевищує 700 мільйонів гривень. Це становить близько 15% від загальної кількості кредитних угод банку з юридичними особами та майже 35% кредитного портфеля юридичних осіб.
На придбання техніки та обладнання будівельним компаніям було надано 91 кредит на загальну суму понад 220 мільйонів гривень.
У межах державної програми “Доступні кредити 5-7-9%” будівельним компаніям було надано 73 кредити на загальну суму, що перевищує 215 мільйонів гривень.
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС" (ГЛОБУС БАНК) було засновано у 2007 році.
Станом на червень 2026 року регіональна мережа налічує 34 відділення, з яких 29 входять до об’єднаної мережі Power Banking, що дозволяє працювати за умов відсутності електроенергії.
ГЛОБУС БАНК має підтверджений найвищий кредитний рейтинг за національною шкалою на рівні uaAAA, а також рейтинг депозитів на рівні ua2+ за шкалою рейтингового агентства "Експерт-Рейтинг".
Пріоритетними напрямками діяльності банку є кредитування енергоефективних проєктів, іпотечне кредитування на первинному ринку, автокредитування, кредитування малого та середнього бізнесу.
ГЛОБУС БАНК є акредитованим партнером низки державних програм: державної іпотечної програми “єОселя”, програми пільгового кредитування малого та середнього бізнесу “5-7-9”, “Доступний факторинг”, “Доступний фінансовий лізинг 5-7-9”, “Енергонезалежність фізичних осіб – власників домогосподарств”.
Банк є партнером ДУ “Фонду енергоефективності” за програмами кредитування ОСББ та ЖБК “Енергодім” та “ГрінДІМ”.
Банк є учасником державної програми “Національний кешбек”.
25 червня 2024 року ГЛОБУС БАНК став одним із 17 найбільших українських банків, що підписали Меморандум про кредитування проєктів з відновлення енергетичної інфраструктури.
Голова правління ГЛОБУС БАНКУ Сергій Мамедов є віцепрезидентом Конфедерації будівельників України та віцепрезидентом Асоціації українських банків.
Дата: 09.06.2026