Чому в Європі майже ніхто не садить городи / Колаж 24 Каналу
Для багатьох українців грядки – це звична частина життя. Навіть якщо людина проживає у квартирі, часто володіє дачею або земельною ділянкою, де культивує картоплю, помідори, огірки, цибулю, моркву чи зеленину. Для старшого покоління це не тільки захоплення, а й традиція, що передається протягом десятиліть.
Саме тому під час мандрівок Європою багато хто звертає увагу на одну деталь: біля індивідуальних жител рідко можна побачити великі присадибні ділянки. 24 Канал з’ясував, чому так склалося і чи справді європейці майже не вирощують овочі власними руками?
Чи існують городи в Європі?
Зазначимо, що твердження про те, що європейці зовсім не займаються вирощуванням овочів, є міфом. У багатьох країнах функціонують цілі громади людей, які із задоволенням культивують овочі, ягоди та зелень. Однак для переважної більшості це не спосіб забезпечення себе продуктами, а форма дозвілля.
Яка ситуація у різних державах?
У Німеччині значною популярністю користуються так звані Kleingärten – невеликі садові наділи, які люди орендують або отримують у користування для рекреації та культивації рослин. Тут можна спостерігати томати, огірки, суницю, яблуні, смородину, квіти та навіть мініатюрні теплиці.
У Великій Британії поширені allotments – окремі земельні ділянки, які мешканці міст орендують спеціально для садівництва. У деяких містах зацікавлені особи навіть роками очікують своєї черги, щоб отримати таку ділянку. Подібні сімейні ділянки існують у Франції, Нідерландах, Данії, Швеції та інших країнах. Відмінність полягає лише в одному: більшість європейців не засаджують овочами всю доступну територію біля свого житла.
Чому ж городи не є такими поширеними, як в Україні?
Однією з ключових причин є економічний фактор. У багатьох державах Західної Європи продукти харчування залишаються відносно доступними, а рівень заробітної плати – високим. Якщо людина заробляє 20 – 30 євро за годину, то кілька годин, витрачених на прополювання або підгортання картоплі, можуть обійтися дорожче, ніж придбання готових овочів у магазині. Саме тому багато сімей вважають за краще присвятити вільний час відпочинку або провести його з близькими.
В Європі популярні крихітні городи / Фото Unsplash
Ще однією причиною є висока вартість земельних ділянок. У густонаселених країнах, таких як Нідерланди, Бельгія чи Велика Британія, кожен квадратний метр присадибної ділянки має значну ціну. Тому власники домівок нерідко облаштовують:
- газони;
- тераси;
- зони для барбекю;
- дитячі майданчики;
- декоративні сади;
- місця для відпочинку.
Для багатьох це спосіб максимально ефективно використовувати простір навколо оселі.
Будинки в Європі мають чимало місць для відпочинку / Фото Unsplash
Якщо в Україні дача традиційно асоціювалася з роботою на грядках, то в більшості країн Західної Європи заміський будинок – це насамперед простір для рекреації. Вихідні тут частіше присвячують мандрівкам, велопрогулянкам, сімейним зустрічам, пікнікам або заняттям спортом. Тому люди не завжди готові витрачати кожну суботу на прополювання, полив чи боротьбу зі шкідниками.
Сучасна логістика також вплинула на ставлення до городництва. Овочі та фрукти доступні в супермаркетах практично цілий рік. Крім того, у багатьох країнах популярними є агроринки, де можна придбати свіжу місцеву продукцію. Тому потреба вирощувати значні обсяги овочів для власної родини поступово зникає.
Що культивують європейці?
Якщо город уже існує, то на ньому найчастіше ростуть культури, які складно порівняти за смаком із магазинними. Серед найпопулярніших:
- помідори;
- огірки;
- полуниця;
- малина;
- зелень;
- базилік;
- розмарин;
- м’ята;
- кабачки;
- гарбузи.
Багато хто також вирощує плодові дерева або декоративні рослини. Картопля, буряк чи великі плантації моркви трапляються значно рідше, ніж в Україні.
Чому в Україні городи досі популярні?
Українська традиція має глибоке історичне коріння. Протягом багатьох десятиліть власний город був гарантом продовольчої безпеки для сім’ї. Особливо важливу роль він відігравав у 1990-х роках, коли багато людей переживали складні економічні часи.
Чому в Україні городи досі популярні / Фото Unsplash
Власноруч вирощені овочі дозволяли суттєво оптимізувати сімейний бюджет, а консервація стала невіддільною частиною побуту. Навіть сьогодні багато українців продовжують вирощувати овочі не тільки через економію, але й тому, що довіряють якості власного врожаю більше, ніж продукції з магазину.
Водночас останніми роками змінюється і підхід українців до присадибних ділянок. Молодші власники житла дедалі частіше залишають лише кілька грядок із зеленню, томатами чи полуницею, а решту території облаштовують під газон, сад або зону релаксації. Таким чином вони намагаються знайти баланс між бажанням вирощувати власні овочі та комфортним відпочинком.