В Україні розглядають можливість запровадження невеликого збору з кожної покупки в магазинах. Ці кошти мають піти до спеціального страхового фонду, призначеного для покриття збитків роздрібних мереж від російських обстрілів. Ідея обговорювалася на екстреній зустрічі 5 серпня між прем’єр-міністром Сергієм Корецьким та представниками бізнесу, який постраждав від масштабного удару по складах.
За словами одного з учасників зустрічі, йдеться про незначний відсоток від кожної транзакції. “Окремий напрям – страхування воєнних ризиків. Розраховуємо на підтримку міжнародних партнерів у підготовці дієвих механізмів”, – зазначив Корецький за підсумками зустрічі.
Схожа ідея щодо створення галузевого страхового фонду вже давно обговорюється серед мереж АЗС, які відчувають посилення атак ворога, особливо у прифронтових регіонах. Представники двох великих мереж АЗС та однієї страхової компанії зазначали, що це питання вже піднімалося на зустрічах у Міністерстві економіки, і до обговорень залучені представники страхової галузі.
На зустрічі з прем’єром, який добре знає цю проблему з часів керівництва НАК “Нафтогаз України”, прозвучала пропозиція залучити до цього фонду міжнародних партнерів для пропорційного поповнення разом з українським бізнесом.
Як повідомлялося раніше, базова ідея розподілу страхового навантаження на бізнес була закладена в основу законопроєкту “Про систему страхування воєнних ризиків”, розробленого Нацбанком спільно з Мінекономіки. Документ був внесений до Верховної Ради наприкінці 2024 року, однак не пройшов профільний комітет. Головним опонентом виступили девелопери.
Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев коментував, що законопроєкт не пройшов, оскільки “не потрібен”, адже страхування воєнних ризиків вже запущене. Він закликав бізнес активніше брати участь у новій державній програмі страхування.
Наразі державна підтримка включає страхування через ПрАТ “Експортно-кредитне агентство” (ЕКА) за пільговими тарифами для прифронтових територій, а також компенсацію різниці страхової премії для компаній понад 1% при страхуванні воєнних ризиків. Проте великий бізнес критикував ці програми через обмежені страхові виплати: до 200 млн грн на один об’єкт від ЕКА та до 30 млн грн (з максимальною компенсацією премії 3 млн грн) при компенсаціях.
Наслідки останніх російських обстрілів балістичними ракетами по великих складах свідчать про критичну недостатність цих сум. Так, власник мережі магазинів Winetime “Аснова Холдинг” попередньо оцінив втрати запасів товарів після знищення складу під Києвом у ніч з 18 на 19 липня у 300 млн грн. Співвласник найбільшого українського рітейлера Rozetka Владислав Чечоткін 5 серпня заявив про збитки у “мільярди гривень” після руйнування розподільчого комплексу компанії.
Ідею обов’язкового страхування воєнних ризиків для всіх бізнесів, субсидованого міжнародними партнерами (умовно на 50-70%), запустив керівник Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський на своїй Facebook-сторінці 5 серпня. На його думку, це допомогло б тим, хто перебуває під загрозою балістичних ударів, і вирівняло б географічні ризики ведення бізнесу.
Член правління ПриватБанку Євген Заіграєв підтримав доцільність такого кроку, зазначивши, що це “працююча міжнародна практика пулінгу ризиків”. Колишній заступник глави Мінекономіки Андрій Телюпа, який є членом наглядових рад державних ЕКА та Фонду розвитку підприємництва, пригадав, що подібний законопроєкт подавали рік тому з НБУ, але він не пройшов комітет ВР через низку факторів, зокрема, сприйняття бізнесом обов’язкового страхування як додаткового податку.
Телюпа вважає, що таку ідею потрібно заздалегідь адвокатувати спільно з бізнесом. Серед контраргументів лунали думки про те, що обов’язкове страхування стане додатковим податком та субсидіюванням одного бізнесу за рахунок іншого. Також вказувалося на високі поточні ставки страхування.
“Ну, тобто ще один нехилий податок на бізнес. От звідки в людини така ненависть до бізнесу?” – прокоментував керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.
Директорка аналітичного департаменту Dragon Capital Олена Білан зазначила, що проблема не лише в грошах, а й у великій концентрації ризиків. У Києві нічого не страхують навіть під високі відсотки, а в Дніпрі, Чернігові та інших містах були відмови у страхуванні.
Андрій Телюпа додав, що у прифронтових регіонах комерційного страхування немає взагалі, тому доки тривають воєнні дії, це лише умовне “квазі-страхування”, як це реалізовано через ЕКА.
Нагадаємо, в ніч на 5 серпня Росія завдала найбільшого за час війни балістичного удару по логістичних та розподільчих об’єктах під Києвом. Про знищення своїх об’єктів повідомили лідери ринку: маркетплейс Rozetka, “Нова пошта”, мережі “Епіцентр”, Fozzy, Novus, а також компанії LIQUI MOLY, “Тойота-Україна”, Bosch Ukraine, Intertop та Puma.
Днем раніше удар по Дніпру призвів до знищення складів українського виробника товарів для дому “Біосфера”, виробника морозива “Ласунка” та виробника шоколаду Millennium.
Прем’єр-міністр Корецький після обстрілу 5 серпня анонсував зустрічі уряду з бізнесом для забезпечення безперервної роботи логістичних та торгових компаній. Міністерство економіки та розвитку отримало відповідні доручення.
Також планується нарада з Нацбанком, банківським сектором та відповідальними міністерствами щодо механізмів кредитної підтримки бізнесу. Уряд готує рішення щодо децентралізації міжнародної логістики, розширення митного коридору та надасть бізнесу пріоритетний доступ до наявних приміщень для розосередження складських потужностей.