Пільгова оренда державних складів може зацікавити насамперед дистриб’юторів імпортних товарів, тоді як для продуктового ритейлу така пропозиція буде економічно невигідною. Таку думку висловив генеральний директор Бюро інвестиційних програм Олександр Бондаренко.
Своєю думкою він поділився, коментуючи доручення прем’єр-міністра України Сергія Корецького. Прем’єр-міністр доручив Міністерству економіки, Національному агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА) і Фонду державного майна (ФДМ) підготувати список державних складських площ. Ці приміщення пропонуються великим ритейлерам та логістичним компаніям, які постраждали від російських атак.
За інформацією джерела, йдеться приблизно про 190 тисяч квадратних метрів складських приміщень у Хмельницькій, Івано-Франківській, Рівненській та Чернівецькій областях. Їх пропонуватимуть постраждалому бізнесу за символічну орендну плату в 1 гривню.
Бондаренко назвав цю ініціативу “жестом символічної підтримки”.
“Ми всі знаємо, в якому стані перебувають державні активи, як у АРМА, так і у Фонді держмайна. Обладнання застаріле, самі приміщення часто в поганому стані, зазвичай це клас Д (найнижча якість). Із 190 тисяч квадратних метрів, у кращому разі, половина буде придатною до дообладнання. Водночас цього року було знищено близько 500 тисяч квадратних метрів логістичних потужностей. Отже, за найоптимістичнішого сценарію, пропозиція від держави покриває лише п’яту частину потреби. Але головне – склади та логістичні термінали потрібні там, де є споживачі”, – зазначив експерт.
Він підкреслив, що для продуктового ритейлу ці пропозиції будуть малоефективними. Доставляти “по п’ять палет до кожного магазину в столиці чи Дніпрі Чернівецької області економічно невигідно”. Вимога до такої логістичної нерухомості – бути розташованою не далі ніж за 50 кілометрів від основного споживача.
“Варіант перенесення логістичних хабів можливий як створення проміжних складів для ритейлерів та дистриб’юторів імпортної продукції. І знову ж таки, вони мають високі вимоги до якості приміщень, додаткового обладнання, потужності електроенергії, комунікацій тощо. Це потребуватиме суттєвих додаткових інвестицій та часу”, – пояснив Бондаренко.