Тема безбар’єрності та інклюзивності, яка раніше сприймалася переважно як елемент соціальної відповідальності, сьогодні перетворюється на практичну економічну необхідність. Аналітики компанії GRC.UA в рамках проєкту «Барометр ринку праці» з’ясували, що за останні три роки динаміка залучення бізнесу до цих процесів виявилася неоднорідною.
Формально зацікавленість темами інклюзії залишається високою, але фактично її архітектура змінюється залежно від викликів часу. За даними опитувань щодо роботи компаній із темами інклюзивності та безбар’єрності за 2023–2025 роки, системні зміни відбуваються хвилями, відтворюючи реальні можливості та ресурси працедавців.
Найбільш стабільним напрямом залишається працевлаштування людей з інвалідністю. Якщо у 2023 році про таку практику заявляли 36% компаній, то у 2024 році цей показник зріс до 50%, а у 2025 році зафіксувався на рівні 48%. Це свідчить про поступове формування інфраструктури та готовності роботодавців до фізичної та технологічної адаптації робочих місць.
Водночас у роботі з іншими вразливими категоріями спостерігається певне зниження показників після пікових значень 2024 року. Реінтеграцією військових у професійне життя у 2023 році займалися 24% компаній, у 2024 році — 43%, проте у 2025 році ця цифра знизилася до 30%. Схожа динаміка відстежується й у програмах працевлаштування внутрішньо переміщених осіб (ВПО): від 35% у 2023 році та 47% у 2024-му до 33% у 2025 році. Підтримку працівникам із деокупованих територій у 2025 році надавали 14% роботодавців (проти 23% у 2023 та 32% у 2024 роках).
Аналітики припускають, що частково коливання відбулося через реальний виснажений ресурс бізнесу. Багато компаній стикаються з браком експертизи, методичного супроводу та бюджетів для створення довгострокових програм ветеранської адаптації чи психологічної підтримки.
Втім, частка компаній, які взагалі не працюють із темами інклюзивності та безбар’єрності, після зниження до 27% у 2024 році знову зросла до 35% у 2025 році (у 2023 році цей показник становив 37%). Це вказує на наявність суттєвого пласту роботодавців, які досі перебувають поза процесами безбар’єрності через відсутність зрозумілих інструментів впровадження.
Український ринок праці перебуває у фазі трансформації та адаптації, проте створення безбар’єрного середовища вимагає переходу від точкових ініціатив до сталих системних практик на рівні кожної окремої компанії.
Дані були отримані в результаті дослідження, проведеного експертами компанії GRC.UA. В опитуванні взяли участь 7880 респондентів. Дослідження охопило всі сектори економіки та професійні сфери по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій та півострова Крим.