Скорочення квот ЄС посилює тиск на українських металургів
Скорочення європейських квот на імпорт сталі та механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) посилюють тиск на українських металургів. Про це йдеться у матеріалі Reuters.
Призупинення блоком імпортних мит після повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році мало вирішальне значення для підтримання стабільного виробництва на «Запоріжсталі» та інших меткомбінатах, зауважив Олександр Мироненко, операційний директор групи «Метінвест». Проте, за його словами, наразі ситуація кардинально змінюється, тож замість підтримки з боку ЄС галузь стикається з обмеженнями.
Металопродукція становить 15% від загального обсягу експорту України, її головним споживачем залишається ЄС, на який припадає близько чотирьох п’ятих від цього обсягу.
Галузеві асоціації («Укрметалургпром», Федерація роботодавців України) закликають уряд домогтися від Євросоюзу винятків для України, оскільки металургійний сектор наразі зосереджений на виживанні, а не на зростанні.
Мироненко схарактеризував нові європейські заходи щодо імпорту сталі як частину низки наростальних викликів, що тиснуть на українську металургію. Серед них — блокада морських шляхів у Чорному морі та підвищення внутрішніх залізничних тарифів.
Російські атаки на український морський коридор, зазначає агентство, перекрили основний маршрут експорту сталі й імпорту сировини. Це призвело до зростання логістичних витрат для підприємств, які й без того перебувають у скрутному становищі.
Безпосередні удари РФ по заводах змушують до дороговартісних циклів зупинок і відновлення виробництва. Після останнього обстрілу загинуло семеро робітників «Запоріжсталі», робота підприємства призупинена.
З серпня 2026 року українські виробники сталі також мусять боротися з 30-відсотковим підвищенням тарифів на залізничні вантажні перевезення.
Ще до останнього удару РФ по «Запоріжсталі» Олександр Мироненко пояснив Reuters, що через нові обмеження з боку ЄС одним із варіантів адаптації для підприємства може стати збільшення виробництва чавуну — напівфабрикату, на який не поширюються європейські квоти. Проте це означало б недозавантаження близько 50% потужностей.
З огляду на фактичне закриття морського шляху через Чорне море, завод також зазнав додаткових витрат у розмірі від $30 до $40 за тонну, щоб імпортувати коксівне вугілля через інші європейські порти.
У результаті українські металургійні підприємства витісняються з конкурентного ринку турецькими, китайськими та європейськими компаніями. Олександр Мироненко зауважив: усі розуміють ситуацію в Україні, проте кожен має свій бізнес.
Операційний директор «Метінвесту» також назвав «нереалістичним» виконання 15-річного плану модернізації компанії вартістю $8 млрд в умовах війни.
Як повідомляв GMK Center, українська зовнішня торгівля переживає найгострішу логістичну кризу з часів повномасштабного вторгнення.