Український бізнес позитивно оцінює новий пакет валютної лібералізації від Національного банку України (НБУ), однак очікує на подальше розширення можливостей для обслуговування «старих» боргових зобов’язань перед нерезидентами, репатріації дивідендів та розвитку внутрішнього ринку капіталу. Про це повідомила Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА).
В асоціації наголошують, що запроваджені Нацбанком кроки врахували низку ключових пропозицій підприємців. Серед важливих для корпоративного сектору змін ЄБА відзначила:
- послаблення обмежень на використання корпоративних карток;
- дозвіл на окремі платежі нерезидентам за експортними контрактами;
- врегулювання окремих випадків репатріації дивідендів;
- спрощення платежів для участі в міжнародних заходах.
Нагадаємо, з 11 серпня НБУ підвищив місячний ліміт на розрахунки за кордоном за товари, роботи й послуги гривневими корпоративними картками зі 150 тис. грн до 400 тис. грн. Водночас ліміт на зняття готівки за кордоном із таких карток змінено з 17,5 тис. грн на тиждень до 140 тис. грн на місяць. Денний ліміт на зняття юрособами готівки з гривневих рахунків в Україні, а також із валютних рахунків в Україні та за кордоном зріс зі 100 тис. грн до 200 тис. грн.
Крім того, регулятор надав дозвіл українським експортерам здійснювати окремі платежі на користь нерезидентів за експортними договорами у межах 10% загальної вартості товарів, поставлених відповідному нерезиденту після 23 лютого 2021 року, а також врегулював питання репатріації дивідендів після зміни організаційно-правової форми підприємства.
За заявою регулятора, новий пакет послаблень не створює ризиків для стійкості валютного ринку та вже врахований в оновленому макроекономічному прогнозі. Попри це, потреба в подальшій лібералізації валютного регулювання залишається актуальною для відновлення економічної активності.
Як повідомляв GMK Center, у січні поточного року НБУ пом’якшив низку валютних обмежень та уточнив особливості валютного регулювання. Нацбанк запровадив новий стимулювальний «позиковий» ліміт, щоб збільшити гнучкість українських підприємств в управлінні залученими ними коштами з-за кордону, створивши регуляторне підґрунтя для сприяння реструктуризації старих зовнішніх позик.