Після початку повномасштабної війни проти України Росія стрімко втратила доступ до західних ринків, фінансів і технологій та дедалі сильніше прив’язалася до Китаю. А той отримав можливість використовувати залежність Москви у власних інтересах.
Залежність від китайських товарів
За понад 4 роки війни Пекін фактично став головною зовнішньою опорою російської економіки, вважають аналітики Комісії США з питань економічних і безпекових відносин із Китаєм (USCC).
Це стосується насамперед торгівлі між країнами. У 2024 році її обсяг досяг 244,8 мільярда доларів. Китай став найбільшим покупцем російської нафти та одним із головних джерел товарів і компонентів, необхідних для російського військово-промислового комплексу.
За оцінкою USCC, у 2026 році на Китай припадало близько 90% постачань технологій до Росії, які обмежені західними санкціями.
Від початку війни китайські компанії продали Росії товарів із переліку підвищеного пріоритету приблизно на 10,3 мільярда доларів:
- напівпровідників;
- електроніки;
- верстатів;
- та компонентів для безпілотників.
Китайські комплектуючі широко використовуються у російських дронах. Крім того, Росія залежить від китайської нітроцелюлози – сировини, необхідної для виробництва пороху та ракетного палива.
Разом з тим Китай постачає Росії двигуни для ударних безпілотників, супутникові дані та інші технології, які можуть використовуватися у військових цілях. А натомість отримує бойовий досвід та доступ до окремих російських військових розробок.
Фінансова залежність Москви
Залежність Москви від Пекіна проявляється не лише у торгівлі, а й у фінансовій системі. Після посилення американських санкцій проти Московської біржі частка юаня на російському валютному ринку зросла з 3% у 2022 році до 99,8%.
Водночас кількість російських учасників китайської платіжної системи CIPS збільшилася з 76 у лютому 2022 року до 210 у червні 2026 року.
Понад 90% двосторонньої торгівлі між Китаєм і Росією у 2024 році здійснювалося в рублях або юанях.
Важіль тиску для Пекіна
Втім, у USCC наголошують, що відносини Китаю та Росії не є повноцінним союзом. Між країнами зберігаються серйозні суперечності щодо питань розвідки, ядерної політики, відносин із Північною Кореєю та конкуренції за вплив у різних регіонах.
У самій Росії також є невдоволення дедалі більшою роллю молодшого партнера у відносинах із Китаєм.
Для Москви головна проблема – перетворення економічної залежності на політичну,
– вважають у Службі зовнішньої розвідки України.
Наразі Китай може розширювати або скорочувати доступ Росії до технологій, фінансування та своїх ринків залежно від власних інтересів і відносин зі США та Євросоюзом.
Нагадаємо, нещодавно Пекін відмовився постачати Росії морські силові установки, необхідні для розвитку судноплавства Північним морським шляхом. Водночас фактично загальмувала й реалізація газопроводу “Сила Сибіру-2” потужністю до 50 мільярдів кубометрів на рік.