Доля мільярдів країни-агресорки знову опинилася в центрі палких європейських дискусій. Поки одні країни вимагають рішучого фінансового удару по ворогу, інші відверто гальмують процес через власні страхи.
Що сталося та чиї гроші на кону
Доля мільярдів країни-агресорки знову опинилася в центрі палких європейських дискусій. Це питання порушила очільниця зовнішньополітичного відомства Швеції Марія Мальмер Стенергард. Вона зазначила, що поки одні країни вимагають рішучого фінансового удару по ворогу, інші відверто гальмують процес через власні страхи.
На неформальній зустрічі міністрів закордонних справ ЄС в Ірландії Стокгольм офіційно порушив питання щодо конфіскації та використання заморожених російських активів. Стенергард наголосила, що Європа повинна посилити фінансовий тиск на економіку Росії, яка вже демонструє ознаки виснаження.
«Моє послання буде чітким: ЄС має й надалі посилювати тиск на російську економіку, яка дедалі слабшає. Ми також маємо забезпечити більшу підтримку Україні як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі», — заявила міністерка Марія Мальмер Стенергард.
Для України ці кошти – це не просто цифри на рахунках європейських банків, а реальна можливість профінансувати оборону та відбудову без додаткового навантаження на західних платників податків. Заморожені російські активи відіграють ключову роль у досягненні цієї мети. Саме тому Швеція об’єднала зусилля з Нідерландами, Польщею та Іспанією, написавши спільного листа, щоб повернути конфіскацію мільярдів агресора до порядку денного ЄС.
Які рішення ухвалювалися раніше та хто блокує процес
Головною перепоною на шляху до російських мільярдів залишається позиція Бельгії. Саме в її депозитарії Euroclear зберігається левова частка заблокованих коштів – близько 200 мільярдів євро. Бельгійський міністр оборони Тео Франкен категорично відкинув нову ініціативу Стокгольма, заявивши, що “це не підлягає обговоренню, двері зачинені”.
Нагадаємо, що опір Брюсселя триває не перший рік. Ще на саміті ЄС у 2025 році прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер заблокував ініціативу “репараційної позики” для України, побоюючись нескінченних юридичних позовів з боку Росії. Проте тиск з боку країн Балтії та Північної Європи зростає, тож європейським лідерам доведеться шукати компроміс, щоб змусити агресора заплатити за свої злочини.