На Київщині за півроку знищено близько 80% холодних логістичних складів. Оптимістичний сценарій передбачає швидку децентралізацію логістики, що призведе до підвищення цін на 10-15% у найближчі три місяці, повідомив СЕО Бюро інвестиційних програм Олександр Бондаренко агентству “Інтерфакс-Україна”.
“За останні півроку знищено понад 650 тисяч квадратних метрів логістичних центрів у Київській області. Цілеспрямовано били по холодних складах з продуктами, близько третини з цих площ – саме холодні склади мереж (Fozzy Group, Metro, Auchan, Varus, ATB, “Аврора” тощо). Де-факто знищено близько 80% холодних логістичних складів”, – констатував він.
Саме тому, за словами експерта, зараз можливі перебої з категоріями товарів, які потребують спеціального температурного режиму.
Експерт виділив два сценарії розвитку ситуації: нейтрально-оптимістичний і песимістичний. Перший передбачає швидку децентралізацію логістики та підвищення цін на 10-15% на відповідні товари в мережах.
“За нейтральним сценарієм виробники та ритейлери не будуть сперечатися, чиї збитки від знищеного (базова практика передбачає, що запаси на складах належать ритейлеру, але наразі є дискусії щодо перекладання частини втрат на виробника), а об’єднають зусилля і знайдуть модель децентралізованої логістики. Хоча це дуже дорогий сценарій, і не факт, що встигнуть це зробити за наступні два-три місяці”, – каже він.
Ця модель передбачає на першому етапі перерозподіл залишків із сусідніх регіонів до великих міст, логістика яких постраждала. Однак вона не лише дорожча, але й можлива не для всіх категорій товарів (наприклад, не має сенсу для мінеральної води чи овочів).
За словами експерта, зараз тривають перемовини між виробниками та ритейлерами. Зокрема, мережі пропонують, щоб виробники організовували доставку не на 6-8 розподільчих центрів, а безпосередньо до всіх магазинів мережі. При цьому вони не хочуть враховувати підвищення цін, спричинене збільшенням логістичних витрат.
“Ціни все одно мають бути підвищені, тому що, витрачаючи додаткові 10-15% на логістиці, без підвищення цін виробники не зможуть працювати в операційний плюс. А не працюючи в операційний плюс, вони просто будуть зупиняти відвантаження товарів, і це призведе до тотального дефіциту як продуктів харчування, так і інших товарів масового споживання”, – каже Бондаренко.
Другий сценарій – песимістичний, коли перемовини між ритейлерами та виробниками затягнуться і можуть спровокувати справжній дефіцит на полицях.
За словами експерта, виробники замість того, щоб брати на себе весь тягар диверсифікації логістики, будуть шукати інші варіанти продажів, зокрема експортні контракти. Особливо враховуючи практику великих мереж відтерміновувати оплати на 60-90 днів.
“У песимістичному сценарії виробники відмовляться працювати за новими правилами логістики. Питання не лише в комерції, а й у спроможності доставляти товар безпосередньо до точок продажу. В цьому сценарії, за умов продовження таких активних обстрілів логістичних складів і виробництва, в жовтні-листопаді вірогідний стабільний дефіцит на полицях магазинів”, – каже він.
Імпортери не ризикуватимуть тримати велику кількість товару в Україні, а залишки концентруватимуть на імпортних складах. Виробники ж можуть розглядати сценарії консервації своїх промислових потужностей, адже не всі мають кошти на відновлення після обстрілів та можливість залучити людський капітал для цих робіт.
“Підприємці не мають глибокої кишені, на жаль, в Україні. А з проєктним фінансуванням і коштами на відновлення втрачених потужностей для малого та середнього бізнесу зараз великі проблеми. Тому питання фінансування та страхування ризиків – ключові. Моє бачення, що з такими ритмічними, сильними, постійними і досить прицільними атаками, коли повністю вигорає склад або виробництво, запасу міцності в українських бізнесменів залишилося на шість, максимум 12 місяців в поточному режимі”, – підкреслив він.
При цьому, за його словами, далі вибір у виробників буде між відновленням потужностей або створенням нового виробництва у сусідніх Словаччині, Румунії чи Польщі та завезенням продукції звідти.
“Я вже бачу такий тренд, коли власники бізнесів, у яких знищили їхні логістичні чи індустріальні активи, думають: от зараз ще раз відновлю, вкладу ще EUR5 млн, а яка ймовірність, що через півроку знову не прилетить. Краще ці кошти витратимо і побудуємо менший завод, але вже це буде зроблено в ЄС. І це дуже поганий для нас тренд економічно, тому що це втрачені робочі місця і податки для місцевих бюджетів України, і подальший відтік економічно активного населення з України”, – каже Бондаренко.
На його думку, щоб знизити ймовірність песимістичного сценарію, держава має запропонувати бізнесу програми підтримки.
“Доступ до проєктного фінансування, страхування, бронювання ключових співробітників, бронювання будівельників, які будуть це все відновлювати. Тому що сьогодні, насправді, більшість виробників і логістичних девелоперів чи власників логістики залишені сам на сам зі своїми проблемами”, – констатував він.