У жовтні до Верховної Ради подали три законопроєкти, що покликані врегулювати діяльність рієлторів. Один з них, №16145, пропонує створити єдину професійну спілку, яка б контролювала допуск до роботи, навчання та дисциплінарні справи. Альтернативні проєкти №16145-1 та №16145-2 пропонують інші моделі регулювання, але всі вони мають на меті захистити права тих, хто купує чи орендує житло за допомогою посередників.
Як працює ринок сьогодні
Сьогодні в Україні немає єдиного закону, який би чітко визначав правила роботи рієлторів. На ринку існують різні формати посередництва: агенти працюють в агентствах, інші діють як приватні підприємці. Хоча для агентств нерухомості існує КВЕД 68.31 (посередництво при купівлі, продажу та оренді), а до певних учасників ринку застосовуються вимоги фінансового моніторингу, правове поле для рієлторів залишається нечітким. Це призводить до непрозорості, тіньових операцій та потенційних збитків для бюджету.
Три законопроєкти — базовий №16145 та альтернативні №16145-1 і №16145-2 — перебувають на розгляді у профільному комітеті Верховної Ради. Автори №16145 стверджують, що посередники задіяні у 90% угод з нерухомістю, а бюджет щорічно втрачає мільярди гривень через тіньові схеми.
Це не перша спроба врегулювати професію. Законопроєкт №3618, зареєстрований у 2020 році, досі очікує розгляду. Тоді НАЗК висловлювало занепокоєння щодо можливої концентрації повноважень та бар’єрів для отримання професійних документів.
Хто платить рієлтору
Проблема оплати послуг рієлторів є однією з ключових. Іноді одна й та сама квартира може бути запропонована за двома різними оголошеннями з різними умовами оплати комісії, що створює плутанину для клієнтів.

За чинним законодавством, договір між власником та рієлтором не зобов’язує орендаря платити комісію, якщо він на це не давав прямої згоди. Усі три нові законопроєкти закріплюють правило оплати послуг замовником. Базовий проєкт №16145 вимагає письмового договору та розкриття повної ціни до підписання.
Судова практика свідчить про неоднозначність трактування умов договорів. В одному випадку покупець був зобов’язаний сплатити комісію за придбану квартиру, а в іншому — суд визнав недійсною умову договору, яка передбачала сплату відсотків навіть у разі розірвання угоди.
При купівлі новобудов брокери часто заявляють, що їхні послуги безкоштовні для покупця, оскільки винагороду сплачує забудовник. Наприклад, група компаній “Акварель” встановила правила співпраці з брокерами, передбачаючи комісію до 6% від вартості квартири. Нові законопроєкти зобов’язують брокерів письмово повідомляти клієнтів про повну ціну послуг та можливий конфлікт інтересів.
Коли клієнт може вимагати гроші назад
Проєкт №16145-1 надає клієнту право вимагати повернення сплаченої комісії, якщо послуга не була надана. Особлива підстава для повернення — статус посередника: якщо послуга надавалася без належного статусу або після його зупинення/виключення з реєстру. У разі завданої клієнту шкоди незаконними або недбалими діями рієлтора, відшкодування має здійснити компанія чи ФОП, де він працював.
Базовий проєкт №16145 вимагає включення до договору пункту про умови та порядок повернення коштів. Агент матиме 30 днів на письмову відповідь на претензію клієнта.
За базовим проєктом, клієнт може звернутися до професійної спілки. Її дисциплінарна комісія може припинити дію свідоцтва рієлтора або скасувати акредитацію агентства. Проте, компенсацію клієнту комісія не присуджує, а відшкодування збитків доведеться вимагати через суд.

У базовому проєкті та №16145-2 комісія перераховується на рахунок агента. Зазначається, що потребує уточнення питання щодо можливості прийому винагороди від того, хто не замовляв послугу, та чи потрібна на це згода клієнта. Проєкт №16145-1 забороняє приймати гроші за нерухомість готівкою або на власний рахунок, пропонуючи ескроу-рахунки.
Сертифікати та курси вже існують
Професійні об’єднання, такі як Асоціація фахівців з нерухомості України (АФНУ), вже запровадили власні курси, сертифікати та реєстри. Станом на листопад 2026 року, чинні сертифікати АФНУ мали 1 252 особи. Однак, ці сертифікати не є обов’язковими, і кількість таких фахівців не відображає загальну кількість рієлторів в Україні.
АФНУ та інші організації, як-от ПАРСА, проводять навчання та видають сертифікати. АФНУ також розробляє професійний стандарт рієлтора. Нові законопроєкти можуть зробити ці вимоги обов’язковими.
Рієлтор, фахівець, агент: кого і як перевірятимуть
Законопроєкти №16145 та №16145-2 пропонують називати фахівця з нерухомості людину, яка працює з клієнтами. Така особа має пройти підготовку, скласти іспит, отримати свідоцтво та бути внесеною до реєстру. Агентом пропонується називати ФОП або компанію, яка акредитувалася.
Обидва проєкти забороняють фахівцю одночасно працювати на іншого агента та вести власну діяльність. Проєкт №16145-1 називає агентом саму людину-рієлтора, а ФОП чи компанію — суб’єктом посередницької діяльності.
Хто сформує правила для всієї професії
Базовий проєкт №16145 та №16145-2 передбачають створення єдиної Української спілки фахівців з нерухомості. Її органи будуть встановлювати правила підготовки, проводити іспити, видавати свідоцтва та розглядати дисциплінарні справи. Правила встановлюватимуть представники всеукраїнських професійних громадських організацій, яких допустить Фонд держмайна.
Критерії для допуску організацій до формування спілки включають тривалий термін перебування в Реєстрі неприбуткових установ та організацій та наявність зареєстрованих підрозділів у більшості регіонів. Кожна допущена організація надішле на установчий з’їзд по 26 представників.
Існує занепокоєння, що така система може призвести до концентрації повноважень в руках кількох організацій та обмежити конкуренцію. Також виникає питання, чому стаж та структура громадського об’єднання мають надавати його представникам стартовий вплив на правила для всієї професії.
Чи можуть закрити ринок для конкурентів
Законопроєкти встановлюють кворуми для ухвалення рішень установчим з’їздом, що може дати можливість кільком делегаціям диктувати свої умови. АФНУ, хоч і підтримує регулювання професії, виступає проти концентрації повноважень в одній організації.
Ризик полягає в можливості вибіркового застосування правил та тиску на учасників ринку. Автоматизований тест має зменшити вплив людського фактора при оцінці знань. Однак, експерти зазначають, що базовий проєкт не визначає належним чином орган державного нагляду за спілкою.
Скільки коштуватиме право працювати
Членство в єдиній спілці буде обов’язковим і фінансуватиметься за рахунок членських та інших платежів. У проєктах №16145 та №16145-2 членський внесок обмежено двома мінімальними зарплатами. До іспиту допускатимуть після професійної підготовки, а рієлтор муситиме підвищувати кваліфікацію щонайменше раз на два роки.
Після невдалого іспиту повторна спроба буде можлива не раніше ніж через шість місяців (або через рік після другої невдачі). Внесення відомостей до реєстру буде безкоштовним.
Що пропонує альтернатива
Проєкт №16145-1 не передбачає єдиної спілки. Іспити проводитимуться кваліфікаційними центрами, акредитованими Національним агентством кваліфікацій. Навчання не буде обов’язковою умовою допуску до іспиту, а кваліфікацію потрібно буде підтверджувати раз на три роки.
Рієлтор має вступити до однієї з самоврядних організацій та потрапити до державного реєстру. Перехідний період для тих, хто вже працював, становить 12 місяців.
Чи перевірятиме рієлтор новобудову
Свідоцтво рієлтора не гарантує законності будівництва. Законопроєкти дозволяють доручати посереднику перевірку прав на нерухомість, даних про забудовника тощо, але обсяг роботи визначається договором. Жоден із проєктів не вимагає обов’язкового страхування відповідальності рієлторів.
На думку експертів, для кращого захисту грошей та житла покупця необхідні додаткові механізми, як-от страхування відповідальності та компенсаційний фонд.
Чи зачепить реформа відділи продажу забудовників
Менеджери відділів продажу забудовників, які продають об’єкти своєї компанії як уповноважені працівники, не потребуватимуть окремої сертифікації. Однак, якщо під вивіскою забудовника працює окрема компанія-посередник, її діяльність підпадатиме під дію нових правил.

Базовий проєкт №16145 дозволяє нотаріусу залучати агента до первинного фінансового моніторингу. Проєкти також дозволяють спілці вимагати підтвердження правомірності оголошень.
Що з кримінальною відповідальністю
Окремий проєкт №16192 пропонує кримінальну відповідальність за посередницькі послуги без статусу агента та/або без письмового договору. Штрафи можуть сягати від 17 до 68 тис. грн.
Вирішення питання про те, хто і з якого дня матиме статус агента, є ключовим для застосування відповідальності. Покупцям важливо буде перевіряти статус агентства в реєстрі, щоб уникнути роботи з недобросовісними посередниками.
За матеріалами: nerukhomi.ua
