Грушеві сади і теплиці з суницею. Як допомагають державні гранти

Грушеві сади і теплиці з суницею. Як допомагають державні гранти 12.06.2024 14:30 Укрінформ Вінницькі аграрії отримали 19 грантів за програмою «єРобота»

Стартувати у бізнесі під час війни – справа нелегка. Тим більше, у такій ризикованій сфері, як рослинництво. Для цього потрібні чималі кошти, й отримати їх аграрії можуть, скориставшись можливостями програми «єРобота». Для підприємців, які наважуються взятися за це, держава передбачила гранти на створення або розвиток садівництва і тепличного господарства. Схема загалом проста: вкладаєшся не менш ніж з 30% вартості проєкту, а держава дофінансовує решту. Бізнес має створити нові робочі місця, попрацювати на підсилення продовольчої безпеки країни і, врешті, отримати прибуток.

За час функціонування цієї програми вінницькі аграрії отримали 13 грантів на створення садів і шість – на будівництво модульних теплиць на загальну суму 87,4 млн грн. Три такі проєкти вже реалізовані у тепличному господарстві.

Як це працює, бачила кореспондентка Укрінформу під час престуру, організованого Міністерством аграрної політики та продовольства України.

ІНВЕСТИЦІЯ У ПРОДОВОЛЬЧУ БЕЗПЕКУ

Російська агресія призвела до того, що традиційні райони овочівництва – або тимчасово окуповані ворогом, або ж господарювання там ускладнене через близькість до зони бойових дій. Відтак, постала нагальна потреба змістити зони вирощування цих культур в інші регіони країни. Особливо ж це стосується вирощування ранніх овочів у закритому ґрунті, а якщо простіше – у теплицях. Позаяк і до війни аграрії забезпечували ринок цією продукцією вітчизняного виробництва лише на третину.

Директор департаменту аграрного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства України Ігор Віштак каже, що Мінагро відповідальне за два напрямки державної програми «єРобота» – створення теплиць і садівництво.

 – Ця програма суттєво впливає на продовольчу безпеку, тому що у нас овочева галузь – здебільшого тепличне господарство – характерна для Півдня України. Наразі там вирощувати не зовсім просто і є проблема з логістикою. Тому одна з причин запровадження цієї програми – диверсифікація ризиків. Зокрема, щоб по всій країні були невеликі та середні господарства, які могли б забезпечувати населення свіжою продукцією ягідництва, фруктами і овочами, – пояснює посадовець.

Віштак зазначає, що процедура надання таких грантів – нова.

– Тому що раніше, до повномасштабної війни, у нас діяв лише компенсаційний механізм державної підтримки. Наразі ж ідеться про гранти, тобто гроші надаються наперед. Обов’язкова частка – не менше 30% коштів суб’єкта господарювання, який претендує на грант. Але в принципі усі, хто подає правильно підготовлені документи, відповідно до урядової постанови про «Деякі питання надання грантів бізнесу» отримують їх і невдовзі надходить фінансування у частині, передбаченій проєктом, – каже директор департаменту.

За його словами, станом на початок червня вже видано 177 наказів про надання грантів на розвиток садівництва на суму 755,4 млн грн та 49 – на створення тепличного господарства на 255,3 млн грн. Із них понад 850 млн грн вже виплатили суб’єктам господарювання.

РОЗБУДОВУВАТИ ТЕПЛИЧНЕ ГОСПОДАРСТВО ДОПОМАГАЮТЬ ВПО

Олександр Гудима – один із трьох вінницьких фермерів, чиї господарства не тільки отримали державні кошти на розвиток тепличного господарства, а вже й реалізували проєкти, з якими подавалися на грант. Так, у селі Бугаків збудували тепличний комплекс площею 1,6 га, і він уже працює.

– Торік 22 червня ми отримали грант від Мінагрополітики, одразу почали вивчати постачальників теплиць, готуватися до початку будівництва. Наш проєкт розраховувався на 18 млн грн. На сім млн його профінансувало Мінагро, решту вклали ми. Основне, з чого почали, – будівництво теплиць. А далі за власні кошти облаштовували територію і систему водопостачання. Зараз у нас уже 32 теплиці, кожна площею 500 квадратних метрів. У 13-ти вирощуємо огірки, а 19 відвели під перець, – розповідає Гудима.

Він каже, що будівництво тепличного комплексу дало можливість створити нові робочі місця у сільській місцевості.

– У нас працює близько 25 осіб. Серед них – переселенці з Херсона, яких ми вважаємо цвітом нашого колективу. Вони й удома тривалий час працювали з теплицями, тому нам багато чого підказують. А коли час висаджувати розсаду, ми наймаємо додаткових працівників за погодинну оплату, тоді люди працюють у нас у дві зміни, – ділиться фермер.

За словами Олександра, з кожної теплиці цьогоріч планують збирати по 9 тонн огірків, загалом 100-120 тонн за виробничий сезон. А якщо осінь буде теплою і дозволить до листопада вирощувати перець, то його планують зібрати по 3,5 тонни з теплиці, загалом – близько 70 тонн.

– Ринок збуту в нас є. Це переважно територія Вінницької області. Ми постачаємо свою продукцію у великі торговельні центри і супермаркети. Працюємо й по Київщині. А сьогодні навіть на Одесу поїхав наш автомобіль – до одного з інтернет-магазинів продуктів, з яким ми співпрацюємо на контрактній основі, – додає він. 

Гудима розповідає, що раніше у господарстві вирощували овочі у відкритому ґрунті, роблять це й зараз. Але щоб працювати з мережевими супермаркетами, їх потрібно було забезпечувати продукцією упродовж восьми місяців. А якщо вирощувати просто неба, то це можливо тільки шість-сім місяців.

– Тому розуміли, що потрібно будувати тепличний комплекс. Плануємо, що цього року зніматимемо врожаї з наших теплиць до листопада. Ми не стоїмо на місці. Хочемо залучити фінансування, – кредитне або грантове, щоб у майбутньому опалювати весь наш комплекс теплиць. Тоді зможемо збирати врожай 11 місяців на рік, – ділиться планами Гудима.

Він каже, що найближче завдання – облаштувати у теплицях автоматичний крапельний полив. Задля цього на території комплексу збудували спеціальний басейн, у якому накопичується та прогрівається вода для поливу.

ДАМО КРАЇНІ ПЕРЦЮ

На полях фермерського господарства «Діаліна», що у с. Гунька Вінницького району, можна знайти чи не всі види овочів та баштанних культур. Його власник Володимир Лук’яненко каже, що це – спосіб зменшити ризики у бізнесі: коли неврожай, або немає ціни на один вид продукції, доберуть за рахунок іншої. Окрім овочів, у господарстві є ще й 23 га садів. А дізнавшись про можливість отримати державну підтримку на будівництво теплиць, вирішили спробувати зайнятися й овочами із закритого ґрунту.

– Ми отримали від держави грант, на який подалися минулого року, і ось за чотири місяці поставили теплиці. Перед цим заради експерименту поставив дві теплиці по 500 квадратів удома, на городі, й зайнялися вирощуванням розсади, яку потім висадили у поле. А в теплицях цього року зробили акцент на вирощуванні перцю, сподіваємося на непоганий дохід, – розповідає Володимир Миколайович.

У теплиці він інвестував 7 млн грн грантових коштів, а своїх планує вкласти щонайменше 5 млн грн.

– Можливо, інвестуємо й більше, бо проєкт ще у процесі реалізації. Вже збудували 17 теплиць, 14 із них засадили перцями, плануємо зібрати 5 тонн врожаю. Потім розраховуємо за місяць-півтора добудувати решту теплиць і висаджувати там помідори, які збиратимемо вже восени. Бо якщо вирощувати тільки одну культуру, її важко продати. Коли приїжджають «буси» закупників, вони хочуть і яблук, і помідорів, і перцю. Тобто, асортименту. Частину продукції здаємо у магазини самостійно, – каже Лук’яненко.

Реалізація цього проєкту дозволила створити нові робочі місця. Головне, щоб було кому працювати, каже фермер.

– Поки що у господарстві працюють 20 людей, вони зайняті й у саду, і в теплиці йдуть, бо робота для них є. Але треба було б іще стільки ж. Коли розпочнеться збір врожаю, треба буде десь шукати людей. Якщо треба, то ми у села навіть за одним-двома їздимо. Середньоденна зарплата наших працівників – 500 грн на день, а коли збір урожаю, то значно більше платимо. Для села це дуже добрі гроші, – розповідає він.

Володимир Лук’яненко вважає досвід участі в державній грантовій програмі позитивним.

– Якби була можливість отримати ще один грант, хотіли б придбати холодильник, бо зараз його орендуємо. Нам, зокрема, знадобиться холодильник місткістю тонн на 500, ціна питання – від 10 млн грн, – зазначає аграрій.

ДРУГЕ ЖИТТЯ ПОЛУНИЧНОГО РАЮ

А для ТОВ «Тартак Агро» отримання гранту за програмою «єРобота» стало другим шансом на вирощування у закритому ґрунті суниці садової. Бо перші три теплиці, у які власник господарства В’ячеслав Роман уклав власні кошти, понівечив буревій. Він хазяйнує у с. Тартак Жмеринського району.

– Зробили проєкт, отримали дозвіл на водовикористання, подалися на грант і отримали минулого року під свою територію кошти. В нашому випадку виходить, що ми вклали півтора мільйона своїх грошей і 3,5 млн отримали від держави. Використали їх на будівництво теплиць. Завдяки цьому маємо 0,8 га закритого ґрунту, де вирощуємо суницю садову, сорти нідерландської та італійської  селекції, – розповідає Роман.

Каже, що у теплицях вирощують не тільки ягоду на продаж, а й власний посадковий матеріал, який висаджують і на плантації просто неба, і в захищений ґрунт.

– Будівництво ми закінчили у квітні. Нові теплиці у нас побудовані з міцніших конструкцій. Цього року вже були морози, сильні вітри, але теплиці добре себе зарекомендували. Тому всі суниці, які ви тут бачите, це, можна сказати, пізня посадка. Бо захищений ґрунт дозволяє садити суниці навіть у лютому. І якщо ми цього року тільки висаджувались на початку квітня, то наступного, якщо буде сприятлива весна, на ту пору вже матимемо ягоди. Вже цьогоріч сподіваємося зняти по 600-800 грамів ягоди з куща. А в нас їх тут 60 тисяч, – каже фермер.

З урахуванням грантових коштів, Роман розраховує на повну окупність проєкту вже через два роки.

– Якби йшлося про розвиток господарства тільки за власні кошти, я навіть не уявляю, коли б ми змогли вийти на такий рівень, – каже чоловік.

Як зазначив директор департаменту агропромислового розвитку Вінницької ОВА Олег Сідоров, за програмою «єРобота» отримали гранти шість тепличних господарств Вінниччини. Три із них уже успішно висадили посадковий матеріал у нові теплиці й почали збирати врожай.

Олег Сідоров

– Що це дає виробникам? Вирощування овочів у закритому ґрунті забезпечує збільшення врожаю на 30-40 відсотків, позаяк тут легше контролювати температурний режим. Раннє плодоношення сільгоспкультур подовжується на два-три тижні, а пізнє – майже на місяць. А це означає, що їх можна продати за гарною ціною з весни і пізньої осені. Словом, у нас за підтримки таких державних програм аграрії долучаються до вирощування плодоовочевої групи та ще й за інтенсивними технологіями, у теплицях, – каже він.

Загалом, стверджує посадовець, якщо успішно реалізують свої проєкти усі шість тепличних господарств, офіційне місце роботи отримають майже 120 людей, які мешкають у сільській місцевості.

ГРУШІ, ЯК У ЄВРОПІ, ТІЛЬКИ НАШІ

А ТОВ «Фрутсад» із Пултівець Вінницького району надали грант за програмою «єРобота» на створення і розвиток садівництва. Власник підприємства Сергій Зикін каже, що завдяки отриманим торік від держави 2,43 млн грн у господарстві, яке вже має 40 га садів, вдалося закласти ще 6,6 га грушевого саду. Тут висадили понад 12,5 тис. молодих деревець груші сорту «Ксенія», яка користується великим попитом. Їх вирощуватимуть за сучасними технологіями, з системою поливу і підживлення. А що бетонні стовпи, на яких натягнуті уздовж рядків груші шпалери, височезні, то це – задумка на перспективу: на них із часом можна буде згори закріпити антиградові сітки. Так, як це роблять у провідних господарствах в Україні та за кордоном.

– Антиградові сітки – дуже непросте і недешеве задоволення. Залишилось знайти на них кошти. Можливо, держава знову допоможе якимсь грантом, тоді будемо щось думати, – каже Зикін. – Бо попередній рік для нас, садівників, був непростим. Завдяки цьому гранту нам вдалося реально підтягнути господарство і посадити молодий грушевий сад. Це наш перший досвід отримання державного гранту. Ми задоволені, хоча, чесно кажучи, не вірили, що так може бути. Я думаю, що хто має таке бажання, потрібно скористатися нагодою отримати таку державну допомогу.

Він пояснює, що обрав для посадки грушу, бо нині на ринку на цей фрукт – гарна ціна. Раніше левову частку груш імпортували. Нині ж з імпортною починає конкурувати вітчизняна груша, але її все ще недостатньо.

Закладений у господарстві грушевий сад залишатиметься високопродуктивним близько 15-ти років. І зробить свій внесок в імпортозаміщення та забезпечення продовольчої безпеки країни.

Довідково. У Державному бюджеті України на 2024 рік за програмою «Надання грантів для створення або розвитку бізнесу» передбачено 1,370 млрд грн. На гранти для створення або розвиток садівництва, ягідництва та виноградарства із загальної суми виділяють 383,6 млн грн, на створення або розвиток тепличного господарства – 95,9 млн грн.

На Вінниччині цьогоріч повністю профінансовано 10 грантів по садах і 5 – по теплицях. Загальна сума виплачених коштів – 65,44 млн грн. За погодженими наказами по грантах у регіоні планується створити майже 160 постійних робочих місць та майже 1270 – сезонних.

Антоніна Мніх
Фото автора

Бізнес Агробізнес Грант Садівництво

Источник: www.ukrinform.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *