Експерт з питань ЖКГ Олег Попенко переконаний, що влада України здатна перейти до мобілізаційної економіки. У досить короткий період. Що для цього треба зробити на його думку, він розповів Інформатору.
Перше – максимально сконцентрувати фінанси
За словами Олега Попенка, перейти на мобілізаційну економіку українська влада – може.
«Чому я так вважаю? Тому що влада повністю контролює парламент і Кабінет Міністрів. Тому будь-який документ, який необхідний, може бути спродукованим. Закон або підзаконний акт. І він може бути зробленим у достатньо короткий період», – сказав Попенко.
По-перше, додав він, треба встановити контроль над фінансами. Тому що мобілізаційна економіка – це коли всі гроші, які є у держави, спрямовуються в першу чергу на розвиток економіки, на фронт і на все, що з цим пов’язане.
«Ми повністю повинні відмовитися від усіх цих проектів по будівництву стадіонів, витрачати кошти на якісь містки і максимально сконцентрувати всі можливості на допомогу фронту, армії та економіки. Щоб ми мали змогу збільшити кількість податків, що надходять до бюджету. Це основа будь якої мобілізаційної еконміки. Треба виключити будь які можливості витрачати кошти на незрозуміло що», – наголосив експерт.
Він вважає, що в мобілізаційну еконміку повинні «вливатися» державні гроші. А для цього треба пригальмувати «забаганки місцевих царьков».
«Вони під час війни придумуть – а давайте я місток побудую, а давайте благоустрій зроблю на 100 мільйонв, а давайте стадіон на кордоні зі Словакією чи Румунією за 115 мільйонів… Кому це все потрібно?! Нащо все це робити?! Мобілізаційна економіка, це, перш за все правильні витрати фінансів, а по-друге – це швидке прийняття рішень», – переконаний Попенко.
Друге – внести зміни у Бюджетний кодекс
Як згенерувати фінанси місцевого самоврядування при системі децентралізації, за словами Олега Попенка досить просто.
«По місцевій владі – це дуже просто вирішується. Для цього у нас є Бюджетний кодекс, в який треба внести зміни, чкі прописуюють ті чі інші дії. Цього достатньо для того, аби вирішити ті або інші проблеми. Все рівно все спливає від законів або підзаконних актів. Наприклад, коли побачили ось цей абсолютний хаос на рівні місцевих влад з будівництвом мережі стадіонів. Лише в минулому році виришили побудувати 14 стадіонів! Що вирішили? Ну ок – ми тоді залишаємо від ПДФО 30 відсотків, а 70 забираємо до бюджету. Це абсолютно правильнее, логічне мислення», – зауважив есксперт.
Також він навів приклад про провальний, на його думку, проєкт по захисту енергооб’єктів.
«Де аналіз цієї роботи? Зібрали шалені кошта, а потім незрозомуло куди їх витратили. А це теж питання мобілізаційної економіки – коли об’єкти енергетичної інфраструктури повинні бути захищені. Але ми приймаємо про це рішення лише через два роки після початку повномасшабної війни. Слово «стратегія» я взагалі не вживаю у відношенні нашої влади. Тому як це слово, вочевидь, заборонено в Кабміні і Верховній Раді. От скажіть, навіщо Кабмін в цьому році виділив декілька сот мільйонів гривень на закупівлю щеплень від ковіду? Декілька сот мільйонів! Це зобов’язання перед Євросоюзом? Тоді треба поїхати і сказати Євросоюзу – а давайте ми ці зобов’язання скасуємо, бо у нас війна», – з обуренням говорить Попенко.
Також він звернув увагу на зміни у податковому законодавстві. Бо саме податки наповнюють бюджет, кошти якого повинні спрямовуватися на мобілізаційну економіку.
«От зараз Гетьманцев говорить давайте змінимо базу оподаткування. Для всіх. А я б змінив її тільки для корпорацій і для монополістів. Наприклад, якщо в країну завозять мільйони літрів елітного алкоголю, хтось його ж купляє? Вводьте тоді на це обмеження. У нас же, наче повинна бути мобілізаційна економіка? А у нас нічого немає – ні першого, ні другого, ні третього», – підсумував Олег Попенко.
Раніше Інформатор писав про покрокові поради для порятунку економіки України від екс-премʼєра Анатолія Кінаха. На думку Кінаха, Україні потрібно розвивати власну промисловість та технології для виробництва зброї та інших товарів. Важливо також шукати альтернативні джерела енергії та забезпечувати енергоощадження.
