Основні тези
- Міністр економічного розвитку України Олексій Соболев підкреслив, що головною метою уряду є повернення українців з-за кордону додому.
- Брак працівників в Україні викликаний війною, мобілізаційними заходами, перебуванням українських громадян за кордоном та змінами в демографічній ситуації.
Який пріоритет уряду на ринку праці / Фото ShutterStock
В Україні все частіше обговорюють тему робочих мігрантів. Разом з тим, міністр економіки запевняє, що наразі варіант залучення іноземних працівників не розглядається, а першочерговим завданням є “українці в Україні”.
Що відомо про першочергові завдання на українському ринку праці?
Про те, де візьмуть 4,5 мільйона співробітників, розповів міністр економіки в інтерв’ю РБК-Україна.
Олексій Соболев зауважив, що залучення мігрантів – не є нагальним питанням для України. Принаймні на даний момент. Головна ціль уряду – повернення громадян, які покинули країну.
Ми зробили розрахунки, що для щорічного збільшення ВВП на 7% в Україні в економіці потрібно на наступні 10 років 4,5 мільйона осіб,
– пояснив міністр.
Зокрема, він наголосив, що з 30 мільйонів українців, які проживають на підконтрольній території:
- 10,5 мільйона – працюють офіційно;
- 2,6 мільйона – мають неформальну зайнятість.
Отже, з тих людей, що проживають в Україні, можливо залучити щонайменше 2 мільйони.
Це і молодь, і люди похилого віку – 50+. Частково ми говорили в контексті бронювання про осіб в розшуку та тих, хто самовільно покинув частину. Це ті люди, які наразі теж не беруть участь в ринку праці. Залучити всі ці категорії – перша наша задача,
– підкреслив Соболев.
Наступний етап – повернути українців з-за кордону. Зі слів міністра, зараз там понад 6 мільйонів наших громадян. Щоб вони повернулись, потрібно надати кошти на переїзд, житло, школи, лікарні. Тому, нині Мінсоцполітики відкриває українські хаби, які повинні підтримувати зв’язок та працювати з партнерами над програмами повернення українців. Оскільки, як зауважив Соболев, “нам потрібні українці в Україні“.
Що відомо про залучення робочих мігрантів?
Раніше очільник Офісу Президента Кирило Буданов на CEO Club розповів, що Україні слід переглянути перелік держав, громадяни яких вважаються “міграційно ризикованими”. Підґрунтям цього є кадровий брак в Україні.
Через війну, мобілізацію, зовнішню міграцію, демографічні зміни в Україні кількість вакансій перевищує кількість людей, готових працевлаштуватися. Проте, як розповіла для 24 Каналу фахівчиня з працевлаштування Валентина Гаврюшенко, нестача робітників може залежати від галузі бізнесу.
Варто звернути увагу і на причину, яка пов’язана зі структурною невідповідністю навичок. Іншими словами, кандидати часто не мають тих умінь, які необхідні роботодавцям. Це посилює “розрив пропозиції та попиту” на ринку праці,
– пояснила експертка.
На тлі цього в Україні активно шукають вирішення для залучення робітників. Наприклад, Юлія Свириденко анонсувала програму “Досвід має значення” для людей 50+. Завдання ініціативи – сприяти навчанню та залученню до роботи людей віком понад 50 років. Передбачається, що результати від проєкту повинні допомогти економіці держави в умовах війни.
Зокрема, ще більшого поширення набула тема робочих мігрантів. Як пояснив для 24 Каналу голова Офісу міграційної політики Василь Воскобойник, Україна не вперше видає дозволи на працевлаштування мігрантам.
Зверніть увагу! Згідно зі словами експерта, 75% українського бізнесу не має можливості заповнити всі вакансії через нестачу працівників.
Ми опинилися на перетині трьох проблем. Зрозуміло, що війна та мобілізація зменшують чисельність робочих рук на ринку праці. Далі, в нас масова міграція людей. Мова йде про мільйони людей, які покинули країну або переміщені тут, всередині нашої держави. Тільки за минулий рік, за даними Національного Банку, з України виїхало близько 500 000 людей. Ще ми опинилися в демографічній кризі, коли на 10 жінок народжується лише 7 – 8 дітей. Тому війна і демографічна криза призводить до того, що кількість робочих рук на ринку постійно зменшується,
– наголосив Воскобойник.
Він додав, що для Європи вже звично приймати на роботу українців. Зокрема, у Німеччині працює 1 200 000 українців, у Польщі – 920 000, у Чехії – 360 000. Отже, дивуватися, що громадяни інших країн приїдуть працювати до України – не варто. Особливо, коли маємо складну ситуацію через військові виклики.
Що ще потрібно знати про український ринок праці?
Вказується, що серед українців у віці понад 50 років, є чимало людей, які бажають повноцінно працювати. Щоправда, питання в тому, наскільки роботодавці готові залучати кадри з різним віком. І як пояснюють фахівці, хоча тема ейджизму не зникла, деякі підприємці все ж не проти найняти українців 50 – 60+ років.
Водночас для багатьох роботодавців існує проблема “цифрового розриву”. Це більше стереотипне уявлення, ніж реальний стан речей. Нібито старші українці мають меншу здатність до адаптації до цифрових технологій.
Зокрема, відомо, що нині найбільша нестача кадрів спостерігається серед кваліфікованих робітників: швачок, електромонтерів з ремонту електроустаткування, слюсарів-сантехніків, слюсарів-електриків, монтерів колії, зварників, електрогазозварників та автослюсарів.