Фастівський залізничний вузол. Від руйнувань до поступового відновлення Репортаж 11.12.2025 17:14 Укрінформ Скільки коштуватиме відновлення депо, як працює вокзал та якою може бути нова будівля
У ніч проти 6 грудня російські загарбники здійснили масований напад на Фастів, що на Київщині, внаслідок чого була уражена залізнична інфраструктура міста. Фотографії руйнувань тоді поширилися мережею, а залізничникам довелося коригувати маршрути приміських поїздів. Незважаючи на значні пошкодження, функціонування залізниці поступово налагоджується: працівники депо розчищають територію, пасажирів різними способами інформують про зміни у розкладі, а біля вокзалу діють гуманітарні організації. В компанії «Укрзалізниця» вже обговорюють перспективу зведення нового вокзалу, який би відповідав актуальним потребам мешканців міста та подорожуючих.
ДЕПО У ФАСТОВІ: ПЕРШІ КРОКИ ПІСЛЯ АТАК
Прямуючи до залізничного депо у Фастові, можна почути робочі розмови диспетчерів. Спочатку вони сприймаються як звичайний фоновий шум, проте згодом з’ясовується, що це – планування маршруту, аби потяг, у якому перебувають представники дипломатичних місій, фінансових установ та журналісти, не створював перешкод для роботи ділянки.
На території депо перше, що вловлюється, – це запах гарі. Він досі відчувається у повітрі після нічної атаки 6 грудня. Перед очима постають значні руйнування, зокрема, три знищені вагони, вкриті кіптявою. Далі проходимо через заготівельний цех і бачимо, що роботи з розчищення завалів тривають. Працюють крани, фахівці координують дії техніки, намагаючись перекричати її гуркіт та гул.
«Щойно пролунав сигнал відбою повітряної тривоги після атаки, всі приступили до роботи. Як ви бачите, розбирання завалів досі триває», – пояснюють представники Укрзалізниці, проводжаючи нас вузькою стежкою між купами металу.
Скло та металобрухт вже зібрані у великі купи, проте дрібні уламки все ще трапляються під ногами. На території чути гавкіт собак, так тварини реагують на рух людей та техніки.
Керівник з пасажирських комунікацій АТ «Укрзалізниця» Олександр Шевченко зазначає, що технічне обслуговування доведеться тимчасово проводити фактично просто неба.
«Щоб надалі обслуговувати ці поїзди, роботи виконуватимемо тут. Але для цього необхідно демонтувати стіни, які пошкоджені й не підлягають відновленню», – каже він.
Згадує ворожий напад на депо, який став продовженням обстрілів, що розпочалися у ніч з 5 на 6 грудня, і заступник міністра розвитку громад та територій України Олексій Балеста.
«По депо було завдано близько 20 ударів «шахедами». Також зафіксовано влучання не лише дронами, а й ракетою – фактично в пасажирську станцію. Це вкотре підтверджує, що агресор цілеспрямовано атакує саме пасажирську інфраструктуру, яка жодним чином не пов’язана з військовими перевезеннями. Перед вами – пасажирське депо, яке забезпечувало сполучення, зокрема, й добре відомий маршрут Kyiv City Express. Це електрички, що курсують як у напрямку Шостки, так і Київським кільцем. І саме по них ворог завдав прицільного удару», – зауважує Балеста.
Посадовець додає: «Ми підрахували, скільки приблизно коштуватиме відновлення депо, – близько 100 мільйонів гривень. У момент атаки там перебували три склади електричок, тобто десь 27 вагонів. Їх відновлення оцінюємо майже в 300 мільйонів гривень».
До заходу також долучилися міжнародні партнери України, зокрема представники посольств Німеччини, Франції, Швейцарії та тимчасово повірена у справах США Джулі С. Девіс. Їм продемонстрували масштаби руйнувань та розповіли про хід робіт на місці. Заступник міністра наголошує: відновлення пошкодженої інфраструктури потребує значних ресурсів, тому міжнародна допомога залишається критично важливою.
«Державний бюджет завжди обмежений, тому шукаємо підтримку від донорських програм. Сподіваємося на допомогу наших партнерів – як європейських країн, так і Сполучених Штатів. Ми змушені через обмеженість коштів відбирати ті об’єкти, які відновлюватимемо найпершими. Зараз відбувається перший етап робіт, які дадуть змогу використовувати це депо для обслуговування електричок. Тому працюємо над тим, щоб залучити до відновлення донорську допомогу», – підсумував Балеста.
Щодо роботи самого персоналу депо, то Олександр Шевченко зауважує: працівники залишаються на своїх місцях, багато хто бере участь у розчищенні території. До того ж через завдані ворогом пошкодження частину операцій виконують вручну, наприклад, переведення залізничних стрілок чи миття поїздів. Він запевняє, що оплата у працівників погодинна, тому її розмір не зменшився, ба більше – кількість робочих годин у персоналу навіть збільшилася.
Після огляду території група повертається до потяга, який має рушити у напрямку вокзалу. Диспетчери узгоджують маршрут так, аби не створювати перешкод для руху інших поїздів. Для виїзду з депо потрібно вручну виконати десять переведень стрілок.
НОВИЙ ВОКЗАЛ МАЄ ВІДПОВІДАТИ СУЧАСНИМ ПОТРЕБАМ ПАСАЖИРІВ
Ось потяг зупиняється біля фастівського вокзалу. Незважаючи на наслідки атаки, роботи на території тривають. Біля зруйнованої станції встановлено намети, де пасажири зможуть очікувати на транспорт у теплі. Поблизу будівлі вокзалу розташований і намет гуманітарної організації World Central Kitchen. Координатор Сергій розповідає, що команда працює тут із перших годин після нападу.
«Ми були тут 6 грудня з 11-ї ранку. Щодня обіди доставляють між 12-ю та 13-ю. Є чай та кава, усе біля нашого намету», – каже він.
За його словами, у перший день до пункту допомоги звернулося близько пів тисячі людей, хтось допомагав у приготуванні, інші приходили отримати гарячу їжу.
Біля зруйнованої будівлі пасажири читають з дошки оголошень інформацію про рух приміських поїздів. Оголошення про зміни розкладу лунають із гучномовців, дані щодо затримок та зміни колій, прибуття потягів оприлюднюють у режимі реального часу.
У натовпі чутно розповіді фастівчан, які пережили нічну атаку. Одна з мешканок, пані Леся, згадує, що ворог обстрілював Фастів і раніше, проте пряме влучання у вокзал стало першим за три роки.
«Ще у 2022-му не раз бачила, як над містом вдень пролітали ракети. Наші Збройні сили тоді дуже добре спрацьовували. Але це вперше за три роки, коли удар припав саме по вокзалу. Тієї ночі було чути дзижчання дронів та інші звуки. Десь зовсім низько над будинками, а десь – високо. Я мешкаю у центрі міста, тож чутно було. Бачила і спалахи, і вогонь та дим. У соцмережах одразу почали повідомляти, що сталося. Тварини злякалися й повтікали, з’являлися оголошення про розшуки. Люди активно допомагали одне одному, і більшість тваринок знайшли», – розповідає пані Леся.
Приміський вокзал для фастівчан завжди був невід’ємною частиною повсякденного життя. Жінка каже, що приїхала до міста ще наприкінці 1980-х – теж електричкою – і відтоді цей вид транспорту залишився для неї основним. Як і для багатьох містян, адже втрата регулярного сполучення означає втрату можливості дістатися до місць роботи чи навчання.
«Їздили геть усі. Студенти, молодь з ноутбуками на колінах, хтось їхав на роботу і говорив тільки про неї. Навіть науковці. У Вишневому багато сідало, у Боярці виходили на роботу», – розповідає жінка. На її думку, цей маршрут, що з’єднував цілий ланцюг населених пунктів, попри все, залишається живою артерією регіону.
Від часу заснування станції вокзал у Фастові неодноразово змінював свій вигляд. Споруда, яку зруйнували 6 грудня 2025-го, була зведена у 2011 році зі скла, бетону та металоконструкцій. Раніше на її місці стояла стара будівля вокзалу, яку місцеві активісти вважали історичною пам’яткою. Леся пригадує, як застала ще стару будівлю вокзалу, яка добре їй запам’яталася. А ось оновлений варіант споруди не всім містянам припав до душі.
«Хотілося б, щоб новий вокзал був більш зручним і красивим. Щось на кшталт сучасних станцій, де є великі зали й усе продумано для людей», – говорить вона.
АТ «Укрзалізниця» планує звести нову будівлю вокзалу у Фастові на Київщині. На час будівництва на пероні встановлять тимчасову модульну конструкцію, яка забезпечуватиме базові потреби пасажирів.
Проєкт нового вокзалу буде проходити публічні обговорення – до роботи над ним залучатимуть і мешканців громади. У компанії наголошують, що їхня участь є принциповою, адже попередня будівля неодноразово викликала дискусії щодо зручності та архітектурних рішень.
«Точно не відновлюватимемо будівлю у тому форматі, який існував донедавна, адже дизайн та зручність спричинили чимало дискусій. Новий вокзал має відповідати сучасним технічним вимогам, бути інклюзивним, безпечним, мати укриття та містити сучасні матеріали. До старої архітектури, найімовірніше, повернення не буде», – запевнили в УЗ.
Обстріл Потяг Укрзалізниця Вокзал Фастів Війна з Росією