Чи дійсно в Україні буде знесено 30 тисяч аварійних будівель / Pexels
У ЗМІ поширилася інформація, що в Україні нібито планується ліквідувати 30 тисяч критично зношених багатоквартирних будинків. Олена Шуляк роз’яснила джерело цієї цифри та справжні наміри щодо таких будівель.
Чи справді в Україні знесуть 30 тисяч аварійних будинків
Про масштабний демонтаж 30 тисяч аварійних багатоквартирних будинків в Україні не йдеться. Олена Шуляк назвала такі повідомлення маніпулятивними, зазначивши, що не планується зносити всі ці будівлі для подальшого будівництва нового житла.
Станом на 2019 рік в Україні було зафіксовано понад 30 тисяч аварійних багатоквартирних будинків. Ця кількість відображає загальний стан житлового фонду, а не конкретні плани на знесення.
Серед будівель, визнаних аварійними, є споруди різних періодів. Деякі з них були зведені ще до 1919 року, але статус аварійних отримували і значно новіші будівлі. Ця цифра включає навіть окремі будинки, побудовані в період з 2010 по 2015 рік.
Шуляк також підкреслила, що держава не володіє фінансовими ресурсами для ліквідації десятків тисяч будинків і спорудження на їхньому місці нових. Брак коштів також відчувається у забезпеченні житлом внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій.
Що пропонують робити з аварійним житлом
Кожен будинок, визнаний аварійним, потребує індивідуального підходу. Необхідно визначати, який саме ремонт чи реконструкція потрібні в кожному конкретному випадку, а не обмежуватися лише питанням знесення.
Важливим аспектом цієї роботи має стати термомодернізація. Це допоможе будівлям краще протистояти складним опалювальним сезонам. В умовах повномасштабної війни енергоефективність, енергетична незалежність та безпека житла набули особливої ваги.
Проблема накопичувалася роками. Ремонти будинків були недостатніми, а капітальні роботи проводилися вкрай рідко. Місцева влада часто покладала відповідальність за ці питання на самих власників квартир, що призводило до зростання рівня аварійності.
У Верховній Раді вже ухвалено в першому читанні законопроєкт, який має врегулювати порядок роботи з такими будівлями: хто і як прийматиме рішення, які будуть повноваження місцевої влади, як залучатимуться інвестори та за яких умов будівля зможе потрапити до програми оновлення.
Нагадуємо, що “хрущовки” в Україні зводилися як тимчасове житло з розрахунковим терміном експлуатації близько 20-25 років. Однак через економічну скруту 1990-х, нестачу фінансування та приватизацію квартир, масштабного знесення чи оновлення житлового фонду так і не було проведено.