Гіпсокартон чудово регулює вологість у будівлі (віддає та поглинає вологу), екологічно чистий, має рН, близький до водневого показника шкіри людини. Він – енергозберігаючий будматеріал, чудовий звукоізолятор. У разі вибору вогнестійкого варіанта, він чудово протистоїть підвищеним температурам. Водостійкий, стійкий до грибків та плісняви.
Коли в моду увійшов євроремонт, до якості поверхонь стали пред'являти високі вимоги. І почалося друге життя гіпсокартону. Іноді власники житла просто його фарбують. А ось на запитання, чи можна наклеїти на «простий» гіпсокартон шпалери без попередньої обробки, фахівці однозначно дають негативну відповідь.
Причина: гіпс здатний поглинати вологу у великих кількостях, тому шпалери просто не встигають схопитися. Якщо спробувати збільшити шар клею, то шпалери, швидше за все, «розкиснуть» і деформуються. У тому ж випадку, коли їх все ж таки вдається приклеїти до необробленого гіпсокартону (особливо важкі, ті ж флізелінові), виникає серйозний ризик пошкодження «сухої штукатурки». Також він великий при бажанні поміняти шпалери на інші за будь-якого подальшого ремонту.
Раціональне рішення: поверхня, аналогічно до ДВП, будівельники радять відповідним чином обробити.
Як саме?
Алгоритм простий:
- нанести ґрунтовку (поряд з іншими підійде і акрилова);
- дочекатися її повного висихання;
- закласти дефекти (шпаклівка ляже ідеально);
- проклеїти стики та шурупи (скловолоконна або лавсанова стрічка, вона ж — «серпянка»);
- дати просохнути шпаклівці;
- «відполірувати» поверхню до гладкого стану за допомогою «шкурки» (велико- та дрібнозернистого наждакового паперу), закріпленого на бруску;
- повторно нанести ґрунтовку.
Клей підбирається під тип шпалер: від дешевого (під паперові) до призначеного для «важких» — скловолоконних. Особливий необхідний і для вінілових, тиснених, тканинних з флізеліновою основою. Універсальний клей – не найкращий варіант, тому що відрегулювати його концентрацію далеко не просто.
Наклеювання шпалер йде за стандартною схемою:
- робота удвох із партнером;
- нанесення клею безпосередньо на лист, так і на стіну;
- розрівнювання від центру до периферії;
- використання широкого валика, ганчірки для видалення повітряних бульбашок, розгладження складок;
- паперові з'єднують “внахлест”, інші – “встик”.
Важливо: сушіння шпалер повинно проводитись лише у закритих приміщеннях. Інакше є ймовірність, що вони відваляться, бо дуже не люблять протягів.
Крім «простих» гіпсокартонних листів, в будівельних магазинах часто бувають його вогнестійкі і водостійкі види. Ними зазвичай обробляють кухні, санвузли, ванні кімнати, басейни.
Ще вище за ранг стоять так звані «пазогребневі плити». Останні легко монтуються один з одним і не потребують додаткової обробки перед фарбуванням, облицюванням керамічною плиткою або наклеюванням будь-яких, навіть найважчих за вагою шпалер.
