Чому потрібно рятувати торфовища

Чому потрібно рятувати торфовища

Леся Москаленко 07.01.2025 11:50 Укрінформ Покриваючи лише 3% Землі, торфовища зберігають удвічі більше вуглецю, аніж всі ліси світу 

Нирки ландшафту, природній холодильник, пастка для вуглецю, лабораторія біорізноманіття, скарбниця для науки –  це все про торф’яні болота. Ці стародавні екосистеми тихо і непомітно існували поруч з людиною в усі часи, забезпечуючи здоров’я та баланс у навколишньому середовищі, були домом для безлічі видів тварин та рослин. Уява наших пращурів населяла болота казковими персонажами, такими, як болотяник, або потерчата, про яких у “Лісовій пісні” писала Леся Українка.

Ми досі недооцінюємо вплив боліт на нашу планету, про торфовища часто забувають згадати у дискусіях, де обговорюються найбільші екологічні виклики. В той час як вони, покриваючи лише 3% Землі, зберігають удвічі більше вуглецю, аніж всі ліси світу. Не одне століття поспіль торфовища осушувалися, втрачали свої корисні здатності, перетворювалися на джерело парникових газів та пожеж. На щастя, людство почало розуміти, що живі торфовища приносять значно більше користі, аніж осушені, тож саме час зберігати та відновлювати їх.

Глобальний розподіл торфовищ

Вода, прохолода, біорізноманіття і прибульці з минулого

Користь, яку ми отримуємо від боліт так і зветься “екосистемні послуги” боліт. Які ж “послуги” надають нам торфовища?

Перша корисна властивість торф’яних боліт – вони забезпечують природній баланс та стримують глобальне потепління. Як і океани та ліси, “живі” торфовища поглинають вуглець з атмосфери і утримують його у вигляді органічних речовин торфу. А вуглець у вигляді вуглекислого газу (CO2), як відомо, має властивість накопичуватися та довго зберігатися в атмосфері і призводить до нагрівання планети та зміни клімату. Торфовища поглинають вуглець завдяки специфічній вологолюбній рослинності, яка живе на них. Болотні рослини ростуть, відмирають але не розкладаються, а муміфікуються в в практично безкисневому середовищі товщі боліт, так утворюється торф і так потрапляє у підземну пастку вуглець, який міститься у рослинах. Парникові гази не можуть вивільнятися в атмосферу з товщі “живих” торф’яних боліт. А ось осушені торфовища більше не здатні стримувати вуглець, органічні речовини тут мінералізуються і стають джерелом викидів. Майже 25 % світових викидів вуглекислого газу у секторі землекористування та лісового господарства (Land use, land-use change, and forestry) спричинені осушенням торфовищ.

Викиди парникових газів від торфовищ на одиницю земельної площі

Викиди парникових газів від торфовищ: 25 ключових країн, на які припадає 85% світових викидів парникових газів від торфовищ. Розрахунки базуються на осушеній площі для лісового, сільського господарства, видобутку торфу (включаючи канави) з використанням коефіцієнтів викидів МГЕЗК для CO2, CH4, N20, DOC

Друга унікальна властивість торф'яних боліт – вони запобігають як паводкам, так і посухам, як губка, всотують і затримують воду. Болота з шаром торфу – природній фільтр, що очищає воду від забруднення і затримує шкідливі речовини. Вода, що наповнює струмки, які витікають з боліт – найчистіша! Це надзвичайно цінна властивість боліт на тлі того, що забруднення прісної та нестача питної води вже стає проблемою планетарного масштабу.

Природні та успішно відновлені торфовища виконують функції "нирок ландшафтів" фільтруючи поживні речовини, наприклад, фосфор та нітрати, з підземних і поверхневих вод, що протікають крізь них. Що більше вологими є обводнені торфовища, то більше вони можуть утримувати поживних речовин. Саме завдяки торф’яному фільтру фосфор і нітрати не потрапляють до річок та згодом – до морів і не забруднюють їх.

Третя важлива роль торф’яних боліт – вони є унікальною екосистемою, осередком дикої фауни та флори. Тут ростуть рослини, які не зустрічаються в інших умовах, і мешкають безліч тварин, зокрема рідкісних та зникаючих видів. На болотах досі ростуть плаун колючий та шейхцерія болотна – древні види рослин, які існували ще за часів динозаврів.

Українські торфовища є домівкою для очеретянки прудкої – птаха, чия популяція зменшується через втрату природного середовища. У заповідних куточках Волині, на Поліссі, на території Чорнобильського заповідника знаходять притулок навіть зубри — найбільші сухопутні ссавці Європи, які відновлюються завдяки зусиллям природоохоронців. Торфовища створюють важливі екологічні ланцюги, зберігаючи рідкісне біорізноманіття і забезпечуючи баланс у природі.

Источник: www.ukrinform.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *