Державна податкова служба планує змінити механізм блокування реєстрації податкових накладних

Державна податкова служба вже надала Мінфіну свої рекомендації щодо внесення змін до постанови Уряду №1165, які спрямовані на зменшення кількості заблокованих податкових накладних, спрощення процесу реєстрації, підвищення ефективності автоматизованого моніторингу та полегшення адміністративного навантаження.

Голови Державної податкової служби Руслан Кравченко

Голови Державної податкової служби Руслан Кравченко

Голова Державної податкової служби Руслан Кравченко запропонував внести зміни в порядок зупинення реєстрації податкових накладних. Служба вже надала свої рекомендації Міністерству фінансів щодо внесення змін до постанови уряду №1165, йдеться в повідомленні прес-служби ДПС.

«Я ініціював зміни механізму зупинення реєстрації податкових накладних. Покращуємо роботу системи СМКОР. Державна податкова служба вже внесла Мінфіну свої пропозиції щодо змін до постанови уряду №1165. Йдеться про зменшення кількості заблокованих податкових накладних, спрощення процедури реєстрації, підвищення ефективності автоматизованого моніторингу та зменшення адміністративного тиску. Шість основних модифікацій. Ми очікуємо, що вони зменшать кількість заблокованих рахунків-фактур. Проте тим, хто працює прозоро, буде легше. Схеми та ухилення від сплати податків не вдасться!», – заявив Руслан Кравченко.

Пропонуються такі зміни:

  1. Підвищено пороги для безумовної реєстрації рахунків-фактур – максимальна сума операції зросте до 1 млн грн, а на одного контрагента – до 100 тис. грн. Змінено вимогу щодо кількості платників, для яких керівник може мати аналогічну посаду (наразі 3, пропонується 5).
  2. Операції на невеликі суми (до 10 000 грн) будуть реєструватися без затримки , зараз цей ліміт становить 5 000 грн. Обмеження сукупного обсягу таких операцій у поточному місяці буде збільшено до 3 млн грн (зараз – 500 тис. грн).
  3. Спростили перевірку податкових накладних для підприємців, які працюють у зонах потенційного ризику бойових дій, але де зараз не ведуться активні бойові дії . Також планується прискорити обробку рахунків-фактур з експортними операціями, якщо їх коди відповідають кодам у таблиці даних платника податків і платник податків не вважається ризикованим.
    Менше бюрократії стане після виключення платників зі списку ризикових – рахунки-фактури підлягатимуть автоматичній реєстрації, якщо підприємство має сприятливу податкову історію та виконує інші визначені умови.
  4. Доопрацьовано механізм автоматичного обліку таблиць даних платника – зменшено необхідність подання документів для розгляду таблиці.
  5. Внесення змін до окремих показників позитивної податкової історії – більша кількість підприємств зможе використовувати такі показники . Зокрема, збільшено ліміти обсягів операцій з 1 млн грн до 3 млн грн, на одного контрагента зі 100 тис грн до 500 тис грн, а також змінено умову щодо кількості платників, для яких керівник може обіймати аналогічну посаду (наразі 3, пропонується 5).
  6. Змінено критерій ризику для операцій з коригування податкових зобов’язань при поверненні товарів від неплатника ПДВ , зокрема, подання такого розрахунку коригування протягом 90 днів більше не вважатиметься ризиком (наразі 30). Це зменшить ймовірність блокування розрахунку коригування при поверненні товару від неплатника.

«Сподіваюся, що запропоновані зміни отримають підтримку Мінфіну та Кабінету Міністрів. Я постійно взаємодію з бізнесом. У всіх регіонах, де я побував, чи не кожне друге запитання від підприємців стосується недоліків у роботі Держкомрозвитку України», – зазначив Руслан Кравченко.

Голова ДФС підкреслив, що в регіонах створено 29 центрів, де податківці максимально сприяють підприємцям щодо призупинення накладних та виведення з категорії ризику. У лютому відсоток заблокованих рахунків скоротився майже вдвічі – до 0,39%, а з початку року з категорії ризикових виведено 9,3 тис. суб’єктів господарювання.

Що відомо про Руслана Кравченка?

31 грудня 2024 року Кабінет міністрів призначив Руслана Кравченка головою Державної податкової служби (ДПС). Колишній голова Київської обласної військової адміністрації (КОВА) і кар’єрний прокурор почав нагляд за головним фіскальним органом країни, діяльність якого має вирішальне значення для фінансування обороноздатності під час війни.

Призначення Кравченка означало зміщення сфер впливу всередині країни. Тривалий час контакти ЄП у бізнес-сфері та серед політиків називали «куратором» податкової служби голову профільного комітету ВР Данила Гетьманцева. Вони стверджували, що він контролює всі процеси, що відбуваються в службі, включно з системою адміністрування ПДВ. Крім того, обов'язки заступника голови ДФС виконував колишній помічник Гетьманцева Євгеній Сокур.

Сам Гетманцев неодноразово заперечував свій вплив на податкову службу, хоча часто наголошував про цей вплив у своїх соцмережах. Наприклад, організувавши звільнення керівників регіональних податкових служб, причетних до корупції. Після оголошення про призначення Кравченка Гетманцев публічно подякував колективу ДПС, після чого кілька днів звітував про досягнення податкової служби, демонструючи слайди заздалегідь підготовленої презентації.

Тим не менш, виявляється, що «гетьманцевська доба» в межах

Источник

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *