Сповільнення інфляції в Україні виявилося швидшим, ніж прогнозував Нацбанк. Так, у травні 2023 року цей показник скоротився до 15,3%.
Про це відзвітували у ході засідання Комітету з монетарної політики НБУ, де прийняли рішення зберегти облікову ставку на рівні 25%.
“Попри загальне сповільнення інфляції, фундаментальний інфляційний тиск залишався високим, вказуючи на витрати, пов’язані з війною, які перекладаються на ціни товарів і послуг”, – йдеться у звіті за підсумками наради.
За прогнозом НБУ, сповільнення інфляції тривало й у червні, що частково пояснюється ефектом бази порівняння. Збільшення пропозиції продовольства та пального також мало позитивний вплив. Крім того, економіка подолала енергетичну кризу, спричинену ракетним терором рф, швидше, ніж очікувалося, що, своєю чергою, зменшило тиск на витрати бізнесу.
Одночасно важливим чинником поліпшення цінової динаміки стало зміцнення готівкового курсу гривні, досягнуте завдяки комплексу заходів НБУ, зокрема завдяки утриманню облікової ставки на рівні 25%, посиленню нормативів обов’язкового резервування та оновленню монетарної політики.
Внаслідок зазначених заходів банки підвищили дохідність гривневих вкладів, а строкові депозити зросли.
У результаті втручання НБУ на валютному ринку навесні обсяги продажу валюти значно зменшилися. Крім того, завдяки стійкій зовнішній підтримці, міжнародні резерви України зросли й на початку червня досягли $37,3 млрд.
В НБУ підкреслили, що це зміцнює їх здатність забезпечувати стабільність валютного ринку й надалі.
Що буде з цінами?
Попри деякі позитивні тенденції, залишаються підвищені проінфляційні ризики, особливо через безпекову ситуацію. Російські теракти проти критичної інфраструктури продовжуються, а руйнування Каховської дамби, на думку НБУ, призведе до додаткового “внеску” у річну інфляцію на рівні 0,3 відсоткових пункти через ускладнення роботи підприємств і часткову втрату врожаю овочів.
Також, “зерновий коридор” функціонує з труднощами, і росія постійно шантажує світ щодо його припинення. Якщо цей сценарій реалізується – виникнуть негативні наслідки для українського експорту, знизяться валютні надходження у країну та може підвищитись тиск на курс гривні.
Крім того, зміни у ціноутворенні на ринку електроенергії для споживачів можуть призвести до погіршення інфляційної динаміки. Швидке відновлення економічної активності також може створити тиск на ціни. Високі залишки на поточних рахунках у банках (майже 400 млрд гривень фізичних осіб) також генерують ризики для валютного ринку, особливо при подальшому послабленні обмежень, зауважують у НБУ.
Нагадаємо, раніше Інформатор писав, що НБУ послабив контроль за грошима високопосадовців.
