В Україні дорожчає хліб. У серпні багато виробників підняли ціни на хліб до 3-5 гривень за буханець. Наприклад, житній хліб, який раніше коштував близько 31 гривні, зараз продається по 35 гривень. При цьому так звані соціальні сорти хліба, наприклад, батон, подорожчали менше, в середньому, на гривню. Але на хлібозаводах попереджають, що з вересня почнуть активно переписувати цінники. Чому ж при цьому ціни на хліб зростають, як на дріжджах?
Це подорожчання, на перший погляд, дивно. Адже зараз збирається врожай, зерна в країні дуже багато. А з урахуванням блокування зернового коридору та обмежень щодо експорту, ціни на зерно, здавалось би, повинні впасти.
Хлібна інфляція
Хліб в Україні дорожчав протягом усього минулого року, але темпи цінового зростання були порівняно невисокими- нижчими за середні показники інфляції по країні,
Так,за даними Держстату, у липні хліб зріс у ціні, порівняно з червнем, лише на 0,3%. А якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року — на 9,7%. За 7 місяців цього року хліб зріс у ціні на 15%. Для порівняння: продукти харчування за цей час подорожчали на 22,9%.
Але зараз ціни на хліб почали розганятися. З серпня багато виробників підвищили вартість буханця відразу на 10-15%, а деякі – і на 20%.
Особливо сильно подорожчали сорти хліба, які не належать до соціальних. Скажімо, житній виріс у ціні майже на 20%, і коштує вже близько 35 гривень.
Активно переписують цінники невеликі пекарні, які пропонують так званий крафтовий хліб – на заквасці, кукурудзяний, гречаний та ін. Деякі виставляють ціни по 50-60 гривень за буханець, а деякі просять і до 100 гривень.
За даними цінового моніторингу «Мінфіну», хліб пшеничний (буханець 600 грам), який у липні коштував 32,96 гривень, у серпні продається в деяких супермаркетах уже по 35,93 гривень, тобто зростання ціни майже на 3 гривні.
При цьому впадає у вічі велика різниця в цінах на хліб залежно від магазину. Той же пшеничний у деяких мережах коштує менше 30 гривень, тобто різниця в ціні – близько 6 гривень.
Батон, який місяць тому коштував у середньому 21,67 гривні, зараз продається по 21,8 гривні. При цьому, наприклад, у Metro цінник на нього – 21,6 гривень, у Novus – 21,99 гривень.
Зазначимо, що в Україні діє обмеження на соціально значущі продукти харчування, зокрема хліб. Своєю постановою №650 від 19 червня цього року Кабмін продовжив дію цінового регулювання. Але у «стратегічному» списку лише один сорт хліба — пшенично-житній (типу «Українського»). Максимальна націнка торгових мереж не повинна перевищувати 10%. Крім цього сорту хліба в переліку продуктів з обмеженою роздрібною націнкою – борошно вищого гатунку, пастеризоване молоко жирністю 2,5% у плівці, курячі яйця категорії С1, олія та ін.
Тобто виходить, що на інші сорти хліба, крім пшенично-житнього, рітейлери можуть ставити будь-які націнки.
І, як розповів представник однієї з мереж, накрутка на хлібі досить висока — до 40%.
Про те, що ставлять на хліб націнку до 30-50%, нам розповів і власник невеликого продуктового магазину в Оболонському районі Києва Микола.
«Хлібозаводи нам хліб із відстрочкою платежу не дають, лише за передоплатою чи розрахунком у день доставки. Але вгадати з обсягами не так просто – один день розбирають усі, в іншій половина продукції може залишитися не проданою. Хліб – продукт, що швидко псується. Хоча термін придатності – 72 години, вже наступного дня люди вчорашній хліб не беруть, хочуть свіжий. Тому нереалізовані обсяги йдуть або на переробку (скажімо, на сухарі), або на утилізацію. Для нас це чистий збиток. Тому й ставимо високі націнки», – пояснив Микола.
Чому дорожчає хліб
Але хліб дорожчає не лише через апетити продавців – цінники підвищують виробники.
Що, на перший погляд, дивно. Адже після блокування зернового коридору експорт зерна з України сповільнився. При цьому зараз у продаж масово надходить зерно нового врожаю, тобто пшениці у країні дуже багато.
Але насправді, як каже голова Економічного дискусійного клубу Олег Пензин, подорожчання хліба цілком прогнозоване. Причин кілька.
По-перше, останнім часом хоч і незначно зросла закупівельна ціна на пшеницю. Після зупинки зернового коридору світові ціни на зерно зросли на 8-12%, і, як каже Пензін, у найближчому майбутньому падати вони не будуть.
Крім проблем із зерновою угодою, на зростання зернових котирувань чинить тиск подорожчання рису. У багатьох країнах Азії через погодні катаклізми неврожай рису, і вже намічається його дефіцит. Індія, наприклад, ще з липня заборонила експорт рису, після чого цінники на нього на світових біржах різко пішли вгору і досягли десятирічного максимуму (близько 650 доларів за тонну).
Рис, за даними ФАО (продовольча організація ООН) став одним із факторів, через які підвищився одразу на 1,3% за останній місяць загальний продовольчий індекс.
Щоб компенсувати дефіцит рису, багато азіатських країн, у тому числі Індія, збільшують закупівлю пшениці та кукурудзи.
Тому якщо ще кілька тижнів тому українським фермерам пропонували за пшеницю близько 180 доларів за тонну, то зараз – 190 доларів. Це нижче, ніж коштує зерно на світових біржах, але подорожчання все ж таки є.
По-друге, як розповів голова концерну «Ярослав» (до його структури входить Київська макаронна фабрика плюс є невелике виробництво хліба) Олександр Барсук, ціни на хліб зростають через подорожчання собівартості і доставки.
“Дорожчає логістика. З 1 липня повернули довоєнні податки на автомобільне паливо, плюс дорожчає нафта, в результаті вартість дизеля вже підскочила на 5-7 гривень і продовжує зростати. Зростають тарифи на електроенергію, а хліб печуть в електропечах. Йде зростання зарплат. Наприклад, водії зараз у дефіциті, і щоб їх утримати, багато компаній змушені підвищувати зарплати”, – зазначив Барсук.
Крім того, як каже Барсук, «продуктивність праці не зростає, а багатьом виробникам не хочеться втрачати доходи», тому намагаються накрутити цінники на готову продукцію по максимуму.
За словами Олега Пендзина, у собівартості виробництва хліба дуже висока частка «енергетичної» складової, тому зі зростанням тарифів на електроенергію дорожчатиме і хліб.
По-третє, ще з липня почалися проблеми з якісним борошном.
Олександр Барсук розповідав нам, що деякі борошномельні підприємства не справлялися із замовленням через дефіцит кадрів – багато співробітників пішли воювати. Також у деяких мукомолів через зимові блекаути та часте відключення обладнання погіршилася якість продукції і побільшало браку.
Плюс, як каже Барсук, на ринку відчувається проблема з хорошим зерном, яке трейдери скуповували за готівку під експорт (тоді як мукомоли працюють безготівково і просять відстрочку платежів). Тому гарне борошно стало дефіцитним. «Ми знайшли запаси, які раніше зробили НЗ. Але дефіцит на ринку є», – зазначив Барсук.
Щоправда, у міру надходження ринку зерна нового врожаю проблема стала менш гострою. І на дефіцит зараз скаржаться в основному виробники макаронів, яким потрібне борошно з твердих сортів пшениці.
Що буде з цінами далі
Що буде з борошном та хлібом далі – питання відкрите. Навіть за наявності достатньої кількості сировини, може зрости собівартість борошна (головним чином через подорожчання електроенергії).
«Із зерном у нас проблем не буде. Україна виростила багатий урожай, продовольчої пшениці і на внутрішнє споживання, і на експорт у нас більш ніж достатньо», — каже Пензин.
Але подорожчання логістики та електроенергії й надалі накручуватиме цінники на хліб – як мінімум, на 3-5% на місяць.
Багато залежить також від перспектив зернового експорту. Якщо його темпи знизяться, ціни на зерно в Україні можуть просто обвалитися. Відповідно, знизиться в ціні борошно, а також перестане дорожчати хліб. Але такий варіант експерти оцінюють як малоймовірний.
«У будь-якому разі, незалежно від того, чи буде відновлено роботу зернового коридору, Україна працює над альтернативними шляхами зернового експорту», — каже голова Секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.
«Наші європейські партнери стверджують, що мають намір забезпечити перевалку близько 4 млн. тонн українського зерна на місяць. Цього достатньо для забезпечення стабільного експортного постачання», – резюмував фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
