Заземлення є ключовою ланкою захисту будівлі й осіб від ураження електричним струмом. Конструкція діє як безпечний маршрут, у якому надлишкова напруга переходить до грунту. До землю підключають усі пристрої — пральну машинку, водонагрівач, електрочайник. 
У міських квартирах заземлення передбачено центральною електричною мережею будинку; за межами міста цей обов’язок переходить до власників. Разом із експертами розберемось, що представляє заземлення, які схеми використовують та як виготовити його своїми руками.
- Що це
- Для чого
- Види
- Пристрій
- Системи
- Як зробити
Що таке заземлення
Заземлення — це захисна опція в енергетичних мережах, що убезпечує віднесення надлишкового електричного заряду до землі, запобігаючи утворенню небезпечної напруги [1]. Для цього в кабелях, що ідуть до приладів і розеток, передбачено окремий жил. Він ведеться через електричний щит і поза будинком приєднується до контуру, зануреного в грунт. Ця траса усуває електричний потенціал, здатний нашкодити людині, вивести техніку з ладу або викликати загоряння.
Заземлювальний контур є обов’язковим для будь-яких будівель: житлових, торговельних, промислових та громадських. Його наявність закріплено нормативними актами й ПУЕ [2]. У багатоповерхівках він вже передбачений; у приватному будинку ланцюг доведеться встановити самостійно.
Як правильно підключити розетку: покрокова інструкція Нерухомість 
Щоб перевірити наявність заземлення, огляньте розетки. Наявність двох металічних скоб — свідчення наявного контуру. Приклад:
Таким же чином землю підводять у штепсельну вилку приладів (відповідна жилка уже є в шнурі). Це позначається дрібною пластиною зі сталевим або мідним відтінком між контактами. Приклад:
З метою робочого функціонування заземлення його складові з’єднують послідовно: від пристрою через розетку до щита і далі до контуру. У розподільчій коробці на DIN-рейці розміщують шину (лінійка з болтовими з’єднаннями). До неї підведені жовто-зелені жили. Для позначення вузол відзначають стандартним символом заземлення [3]. Це кілька горизонтальних ліній на жовтому тлі, приклад:
На якій висоті від підлоги встановлювати розетки Нерухомість 
Для чого потрібне заземлення
Заземлення введено з міркувань безпеки. Воно створює запасний шлях для струму у разі аварії в проводці. Якщо кріплення проводів ослабнуть чи ізоляція пошкодиться, система спрямує струм у землю до того, як він спричинить пожежу або травматизм.
Дмитро Соловйов, директор з маркетингу TDM Electric:
— Головною потребою для мешканців багатоквартирних будинків стане контроль стану заземлюючих контактів (іржаві гвинти, відірвані дроти, ослаблені з’єднання, подряпана ізоляція тощо).
Для приватного сектору ситуація складніша — контур повинен своїми руками встановити сам власник. Суть аналогічна, з тією відмінністю, що між будинком та підстанцією з’являється додатковий вузол — стовп із лічильником та вступним автоматом.
Перший заземлювальний контур можна вивести до вступного щитка (у разі обриву у сусіда надлишок піде на нього). Другий — приєднати до внутрішнього розподільчого боксу.
Підлога з обігрівом, газовий або електрокотел, плита — кожен елемент має потенціал, що має бути виведений на заземлення. Його необхідно передбачити для всіх споруд на ділянці з електроприладами; для невеликих підсобок досить одного прутка, зануреного у грунт, або металевої смуги.
Види заземлення
Заземлення поділяють на робоче та захисне [4]. Відмінність полягає у виконуваних функціях:
- Робоче: з’єднує точки частин системи для забезпечення роботи. Наприклад, під час передавання струму через ґрунт у лініях електропередачі чи колії електротранспорту [5].
- Захисне: підвищує безпеку експлуатації мереж та приладів.
- Заземлення блискавкозахисту: захоплює й відводить розряд блискавки, оберігаючи обладнання, будівлю, людей.
Залежно від розміщення заземлювачів відносно обладнання їх поділяють на віддалені та контурні. У першому вони розташовані окремо, у другому — охоплюють обладнання по периметру [5].
Також заземлювачі класифікуються: [6]
- Sourse: realty.rbc.ru
