Китай планує збільшити обсяги вантажоперевезень до Європи / Фото Pexels
Китай та Казахстан спільно працюють над вдосконаленням і модернізацією маршруту під назвою “Серединний коридор”. Цей шлях має ключове значення, оскільки він зв’язує Азію та Європу, оминаючи територію Росії.
Якими країнами проходитиме транспортний шлях Китаю?
Служба зовнішньої розвідки України у своєму повідомленні висвітлює потенційні наслідки рішення Китаю для Росії.
У найближчому майбутньому Китай має намір збільшити обсяги вантажоперевезень з Європою. Для цього буде використано “Серединний коридор”, також відомий як Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут (ТМТМ). Маршрут охоплює наступні країни:
- Казахстан;
- Каспійське море;
- Азербайджан;
- Грузія;
- Туреччина.
При цьому він не зачіпає територію Російської Федерації.
Важливо! ТМТМ слугує сполученням між Європою та Азією. Крім того, це один із основних залізничних, автомобільних та морських торговельних шляхів, що відіграє значну роль у світовій логістичній системі.
Загальна протяжність “Серединного коридору” становить 4 250 кілометрів. Найбільша його частина пролягає через Казахстан.
Як зазначають у розвідці, логістика цим маршрутом є складнішою порівняно з транзитом через Росію. Транскаспійський шлях комбінує:
- залізничні перевезення;
- портову інфраструктуру;
- поромні переправи.
Зокрема, використання цього маршруту вимагає проходження митних процедур у декількох державах.
Однак, попри ці труднощі, Китай та Казахстан “активно працюють над цим проєктом”. Серед причин вибору маршруту в обхід Росії розвідка вказує на нестійкість, ненадійність та перебування Кремля під санкціями. Водночас, країни прагнуть зменшити поточну нестабільність, пов’язану з морськими шляхами.
Так, на реалізацію цієї ініціативи “Казахстанські залізниці” можуть виділити близько 10 мільярдів доларів. Ця сума призначена для модернізації залізничної, портової та термінальної інфраструктури до 2030 року.
Крім того, протягом 2026 року планується будівництво 900 кілометрів нових залізничних колій. З них 300 кілометрів буде прокладено на ділянці Аягоз – Бахти, що стане третім залізничним переходом на кордоні з Китаєм.
Це дозволить до 2030 року наростити пропускну спроможність напрямку з 55 мільйонів до 100 мільйонів тонн на рік. Для усунення “вузьких місць” на водних ділянках KTZ (“Казахстанські залізниці” – 24 Канал) інвестує понад 100 мільйонів доларів США у придбання шести нових вантажних суден для рейсів між портами Актау, Курик та Баку,
– додали в розвідці.
Зокрема, у 2026 році компанія “Казахстанські залізниці” планує провести публічне розміщення акцій, тобто продати частину своїх активів. Акції можуть бути доступні для торгівлі в Лондоні, Гонконгу та Казахстані. Отримані кошти будуть спрямовані на оновлення рухомого складу та розвиток маршрутів.
Асоціація “Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут” надає такі дані щодо обсягів перевезень:
- 2023 рік – 2,76 мільйона тонн;
- 2024 рік – 4,48 мільйона тонн;
- 2025 рік – 4,12 мільйона тонн.
За перший квартал 2026 року маршрутом скористалися 173 потяги, кожен з яких перевозив 55 контейнерів. Річний план KTZ передбачає 600 потягів. Очікується, що до 2027 року цей показник може зрости на 67%.
Важливо зазначити, що, за оцінками аналітиків, коли маршрут почне функціонувати в повну силу, Росія остаточно втратить статус ключового транспортного вузла між Азією та Європою. Основний наслідок для Кремля – це втрата мільярдів доларів.
Яке фінансове становище Росії?
Кремль продовжує фінансувати війну в Україні, одночасно шукаючи шляхи для покриття дефіциту бюджету. Одним із таких рішень є продаж або приватизація частини акцій державних компаній. Серед об’єктів, що підлягають приватизації, опинився один із найбільших нафтових портів Росії – Новоросійський морський торговельний порт. Планується виставити на продаж 20% акцій цього підприємства.
Раніше також повідомлялося, що подальша мобілізація в Росії може призвести до погіршення економічної ситуації. Це пов’язано з дефіцитом робочої сили на ринку. Масове залучення громадян до участі у бойових діях лише посилить цю проблему.