В Україні понад 90% із приблизно 1,5 мільйона договорів оренди укладаються неофіційно, що призводить до втрати податкових надходжень для держави та перешкоджає реформі житлово-комунального господарства. Для вирішення цієї проблеми Верховна Рада пропонує полегшити податкове навантаження на власників нерухомості та формалізувати ринок шляхом запровадження фіксованої ставки податку.
Таке твердження зробила голова парламентського Комітету з питань організації державної влади Олена Шуляк під час обговорення з Українською бізнес-радою. Вона зазначила, що для того, щоб ринок був прозорим та безпечним для всіх зацікавлених сторін, необхідна значна законодавча реформа.
Тим не менш, основною проблемою є високий податковий тягар, який відбиває у домовласників стимул декларувати свої доходи. Наразі загальний податок на дохід від оренди становить 23% (18% податку на доходи фізичних осіб + 1,5% військового збору + інші внески), що змушує багатьох орендодавців діяти поза законом.
«Необхідна проста та прозора ставка оподаткування. Раніше говорили про ставку 5%, хоча це здається малоймовірним. Однак, принаймні 5% плюс військовий збір були б відправною точкою для обговорення», – зазначив Шуляк. Щоб підкреслити небезпеку надмірного державного регулювання, Шуляк послався на Аргентину, де надмірно суворі правила призвели до дефіциту житла, зростання цін та стагнації ринку:
мінімальний термін оренди – 3 роки;
контроль цін;
заборона на операції з іноземною валютою.
«Кількість доступних квартир у столиці зменшилася вдвічі, а ціни зросли настільки, що проживання в готелі стало доступнішим», – уточнив Шуляк. Лише після зняття цих обмежень ситуація почала покращуватися. Це, за словами Шуляка, підтверджує, що ринок слід заохочувати до вільної роботи, а не примушувати. У рамках реформи житлового будівництва вже розроблені такі ініціативи:
прийняття законопроекту № 12377 (щодо захисту прав орендарів та орендодавців);
створення правової бази для соціального житла;
розробка моделі управління житловим фондом;
запровадження справедливого оподаткування орендної діяльності;
оподаткування цифрових платформ — Booking, Airbnb тощо, які значною мірою уникають оподаткування українського податкового законодавства.
