ОВДП як альтернатива доларам під «матрацом» 20.09.2024 15:30 Укрінформ Девальваційні очікування та ймовірні податкові зміни, за прогнозами, не мають вплинути на довіру українців до державних цінних паперів
Нині йде підготовка до укладання бюджету наступного року, який, як відомо, потребує величезних додаткових ресурсів на оборонні потреби – 500 млрд грн. Й двома основними джерелами цих коштів розглядаються підвищення податків та внутрішній борговий ринок. Верховна Рада вже підтримала у першому читанні законопроєкт №11416д, який передбачає підвищення податків на 58 млрд грн в цьому році та 137 млрд грн у наступному. На ринку ж цінних паперів через облігації внутрішньої позики (ОВДП) Мінфін планує залучити 579,2 млрд гривень. Але для цього інвестиційна привабливість ОВДП має бути беззаперечною. Національний банк розраховує, що завдяки новому дизайну монетарної політики банківська система буде здатна придбати близько 216 млрд грн ОВДП. А ось скільки захоче купити населення та бізнес – рівняння з багатьма невідомими. В регуляторі сподіваються, що на тлі зниження прибутковості банківських депозитів українці утримаються від необдуманого кроку та не виводитимуть кошти на готівковий валютний ринок, розбурхуючи паніку й провокуючи девальвацію гривні. А нові заощадження натоміть розміщуватимуть в ОВДП, дохідність яких зараз перевищує і депозитні ставки, і «курсовий прибуток» від зберігання валюти.
УКРАЇНЦІ ВСЕ БІЛЬШЕ КУПУЮТЬ ОВДП: ВИСОКА ДОХІДНІСТЬ І НУЛЬ ПОДАТКІВ
За даними НБУ, обсяг вкладень фізичних осіб у цей інструмент з 2023 року зріс більш ніж удвічі – з 30 мільярдів до 67,5 мільярда гривень. І, схоже, ті, хто зробив вибір на користь розміщення вільних коштів в облігації внутрішньої державної позики, не прогадали.
«Той, хто ганяється за кращою дохідністю, має гривню не на депозит нести, а вкладати в ОВДП (вони б принесли більш ніж 14% за 10 місяців). Тим більше, що урядові треба гроші», – пояснює керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександр Паращій, аналізуючи зміни валютного курсу і ставок за депозитами у період із жовтня минулого до серпня цього року.
Завдяки випуску ОВДП – у тому числі, військових облігацій, – Україна залучає необхідний ресурс для протистояння ворогові. Адже коштів, зароблених на податках, митних зборах та отриманих з інших традиційних джерел надходжень до держказни, для цього не вистачає.
Військові облігації – цільові державні боргові цінні папери, призначені для запозичень на ринку задля фінансування потреб ЗСУ та держави в умовах війни. Виплати за таким облігаціями на 100% гарантуються державою, податки і збори з доходу за ними не стягуються (і це, на додаток до вищих ставок, – значна перевага ОВДП над банківськими депозитами). Номінальна вартість однієї гривневої облігації – близько 1 тис. грн, доларової – 1 тис. дол. США, євро – 1 тис. євро. Вкладаючись у такий інструмент, фізичні та юридичні особи отримують гарантований прибуток, а держава – гроші на поточні бюджетні витрати – передовсім, на потреби Сил оброни.
Поки що левову частку таких запозичень Мінфіну забезпечують банки, які є найбільшими тримачами українських ОВДП. Але їхній ресурс не безмежний: майже всю вільну ліквідність банківські установи вже вклали в цінні папери держави та в депозитні сертифікати НБУ. Тому важливо активніше залучати й кошти інших юридичних, а також фізичних осіб. Не кажучи вже про важливий за нинішніх умов ефект «зв’язування» вільної гривні, аби вона не чинила зайвого тиску на валютний і на споживчий ринки, посилюючи дефляцію та інфляцію.
За даними Міністерства фінансів України, у серпні завдяки випуску державних облігацій до бюджету вдалося залучити 29,1 млрд грн (6 млрд грн із них – через військові облігації).
«Станом на 2 вересня в обігу перебувають ОВДП на понад 1,68 трлн гривень. Найбільша частка – у комерційних банків (43,7%) та НБУ (40,3%). Частка юридичних осіб та фізичних осіб – 10,3% та 4% відповідно. Частка нерезидентів – 1,6%, а територіальних громад – 0,04%», – деталізували в Мінфіні.
Окремо там наголосили на збереженні тенденції до збільшення попиту на державні цінні папери з боку громадян. Якщо на початку серпня українці (фізособи) володіли державними облігаціями на 63,7 млрд грн, то за місяць ця сума зросла до 67,5 млрд грн.
Середньозважена дохідність номінованих у гривні ОВДП в серпні становила 16,15% (проти 15,08% у липні).
Отже, після перманентного зниження, починаючи з весни минулого року, у серпні 2024-го середньозважена дохідність ОВДП дещо зросла. Утім, в Національному банку пояснили це не вимушеним кроком Мінфіну (підняттям ставок) через падіння інтересу до державних цінних паперів, а активним інвестуванням в нові папери з більшою строковістю, дохідність яких традиційно вища.
«При цьому дохідність гривневих інструментів перевищує як прогнозований НБУ рівень інфляції, так і рівень інфляційних очікувань домогосподарств, що забезпечує захист гривневих заощаджень населення від інфляції», – наголошується у вересневому макроекономічному та монетарному огляді регулятора.
В НБУ та Мінфіні запевняють: ОВДП продовжують бути найбільш привабливим інвестиційним інструментом на ринку.
ДЕРЖАВНІ ОБЛІГАЦІЇ – ЯК СПОСІБ ЗАПОБІГАННЯ ЕМІСІЇ
В Національному банку окремо наголошують, що активніше залучення коштів в ОВДП є одним з ключових способів беземісійного (без вмикання грошового друкарського верстата) наповнення бюджету.
Источник: www.ukrinform.ua
