Суворість ліній. Ідеальний порядок. На перший погляд, створити такий інтер'єр дуже просто: достатньо прибрати з приміщення все зайве. Однак насправді — під силу тільки тим, хто тонко відчуває прекрасне і знає, що «заважає відчути атмосферу простору», а які предмети, навпаки, «створюють стиль», який набирає все більшої популярності. Йдеться про мінімалізм.
У момент зародження йому були ближчі природні матеріали, груба фактура: натуральний камінь, штукатурка, необроблене дерево (переважно цінних порід), бетон, цегла.
В даний час вперед вийшли інші тенденції, види оздоблення, і разом з ними стали переважати деталі стилів оформлення «космо», «фентезі» та «техно».
Особливо близький до мінімалізму останній:
1. Вбудована побутова техніка.
2. Блискучі поверхні:
- сталь;
- пластик;
- скло.
3. Відсутність всіляких прорізних серветок-рішельє, вишитих картин, оксамитових скатертин або важких портьєрів, підхоплених товстими канатами з масивними позолоченими кистями.
Така сама стриманість характерна і для кольорової гами інтер'єру. Найчастіше «провідним» вибирають білий або його відтінки. Плюс ще один колір, який поєднує і меблі, і покривала, і однотонні шпалери, і світильники, і килимок на підлозі.
Прекрасно вписуються в інтер'єр і поділяють його на зони:
- відкриті стелажі;
- легкі ширми;
- вузькі акваріуми;
- оригінальні завіси (намистинки з металу, пластини-монетки, нитки, кульки);
- розсувні напівпрозорі двері-перегородки (бамбук, папір, тонка тканина).
Тієї ж мети служать перепади підлоги, «шаруваної» підвісної стелі і, зрозуміло, освітлення.
Останнє за замовчуванням змішане:
1. Повноцінне денне (великі, часто без штор, вікна).
2. Штучне:
1) розсіяне, що забезпечують численні вбудовані лампи.
2) локальне, «адресне»:
- над обіднім столом;
- вздовж кухонної «лінійки», що складається з плити, миття, обробної поверхні;
- біля робочого місця та куточка для читання літератури.
Чи означає, що тут першому місці функціональність?
Дизайнер відразу, ні на хвилину не замислюючись, відповість на це питання позитивно: звичайно, аж ніяк не зовнішня «помітна» краса предметів, а їхня «користа» мають у цьому стилі велику цінність.
У пошані трансформери: диван-ліжко, стіл-книжкова шафа, пуфик-скринька для рукоділля.
Та й самих предметів меблів що менше — то краще. Навіть у назві стилю інтер'єру “заховано” латинське слово “мало”. Плюс багато речей знаходяться у вбудованих конструкціях, просто — прибрані з очей геть. Простір кімнати вільний від нагромаджень, завалів, навіть звичних прикрас. Тут панують скромність та акуратність, повністю відсутня надмірність. Проте чітко простежується бажання уникнути хаосу.
Зрозуміло, між функціональністю та аскетизмом «пролягає пустеля Сахара». Обстановку пом'якшують яскраві одиночні плями. Найчастіше ця місія покладена, наприклад, на камін, великі гладкі вази в східному або африканському стилі, екзотичні домашні рослини на кшталт квітучих орхідей.
Ніщо не порушує гармонії, немає жодної «випадкової», «марної», «забутої» чи «зайвої» речі. Мінімалізм – прагнення простоти. І в інтер'єрі, і в побуті, і у ставленні до життя.
