У четвер, 7 вересня, Національний банк України запровадив нові вимоги щодо здійснення банками фінансового моніторингу. Зокрема, регулятор зобов’язав банки реагувати на випадки перевищення максимальної суми фінансових операцій, яка заявлена клієнтом.
Пресслужба НБУ повідомляє, що такі вимоги не поширюються на фізичних осіб, які здійснюють звичайні фінансові операції на суми та в обсязі, що мають раціональне обґрунтування.
Новими вимогами:
- встановлено обов’язок для банків реагувати на випадки перевищення максимальної суми фінансових операцій, яка заявлена клієнтом. Така вимога не поширюється на клієнтів – фізичних осіб, які здійснюють звичайні фінансові операції на суми та в обсязі, що мають раціональне обґрунтування;
- доповнено перелік індикаторів підозрілості, що стосуються фінансових операцій клієнта, а саме перевищення більше ніж удвічі на місяць максимальної суми фінансових операцій, заявленої клієнтом до встановлення ділових відносин/оновленої під час його обслуговування, та нетипова активність за рахунками клієнта.
Також НБУ вніс уточнення до процедури здійснення банками належної перевірки клієнтів, які є електронними резидентами, в частині ідентифікації та верифікації. Крім цього, врегульовуються процедури віддаленого встановлення ділових відносин е-резидентами.
Відповідні зміни затверджені постановою правління НБУ №110 від 5 вересня і набули чинності з 7 вересня 2023 року.
Що таке фінансовий моніторинг
Фінансовий моніторинг – це діяльність із виявлення незаконно отриманих доходів та запобігання фінансуванню тероризму. Національний банк встановлює до банків та небанківських установ вимоги щодо протидії відмиванню незаконно отриманих доходів та перевіряє їх дотримання.
“Здійснюючи фінансовий моніторинг, банки і небанківські фінансові установи перевіряють клієнтів та аналізують їхні фінансові операції. У разі виявлення підозрілих операцій банки інформують Державну службу фінансового моніторингу та правоохоронні органи України”, – йдеться на сайті НБУ.
В Україні діє закон “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”, згідно з яким в Україні створено систему фінансового моніторингу. Крім того, існує Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, відповідна Постанова НБУ та низка інших нормативних актів.
“Сайт Державної служби фінансового моніторингу України містить перелік всіх підсанкційних осіб та компаній, з якими українські банки не проводять платежі. Там є опис незаконних схем, які виявляє фінмоніторинг. Основне завдання цієї системи – відстежувати законність походження грошей при транзакціях”, – пояснює аудитор Михайло Крапивко.
Експерт також зазначив, що якщо людина отримує зарплату “в конверті” або гроші за свої послуги на особисту банківську картку, а не на картку ФОП – ці гроші викликають запитання щодо їх легальності. Тобто платіж з карти такої людини на суму, що перевищує її 3-4 місячний офіційний дохід, може бути зупинений Фінмоніторингом, який вимагатиме документальне підтвердження законності походження грошей. Крім того, небажану увагу з боку Фінмоніторинга можуть привернути до себе ті громадяни України, які пробують робити транзакції з підсанкційними фізичними та юридичними особами.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Нові правила виплати зарплати та обмеження премій: що ще чекає на держслужбовців у 2024 році
- Кому українські банки надають кредити та скільки позичальників їх не повертають
- Що робить НБУ для утримання стабільного курсу гривні
- Чи може monobank припинити обслуговування, якщо клієнт вчасно не вклеїв фото в український паспорт
