Кожен другий українець відреагує на підозрілого електронного листа, якщо він міститиме гарні новини. Наприклад, про безкоштовний подарунок або розіграш. Експерти Visa розповіли, як українці перевіряють можливих шахраїв, які намагаються вкрасти гроші з чужих банківських рахунків.
Експерти посилаються на дослідження аналітичного центру Wakefield Research, зроблене на замовлення Visa. Результати показали, що 73% українців, скоріше за все, не розпізнають “тривожних сигналів”, які вказують на злочинців у мережі. При цьому кожен другий українець бодай раз “потрапляв на гачок” шахраїв. 17% громадян ставали жертвами аферистів неодноразово.
Чому українці стають жертвами афер? Експерти називають однією з причин хибну впевненість. Респонденти вважають себе дуже обізнаними щодо тактик онлайн-зловмисників. Однак при цьому 54% опитаних відреагують на підозрілі листи, де їм обіцяють подарунки. 42% відреагують на прохання виконати термінові дії. Водночас сумніваються, чи так вчинять, 48% та 32% відповідно.
Люди хвилюються, щоб їхні родичі не стали жертвами обману. 46% респондентів стурбовані, що їхні родичі можуть повірити шахрайському листу з пропозицією про подарункові карти чи якісь продукти з онлайн-магазинів. Ще 68% опитаних хвилюються, що жертвами афери можуть стати пенсіонери. Що стосується підлітків та дітей, то в їхній пильності не впевнена лише третина опитаних.
Що саме найчастіше викликає підозру? 85% опитаних не довіряють повідомленням про необхідність змінити пароль. 28% респондентів підозріло ставляться до смс-повідомлень про статус відправлення, що доставляється. 27% опитаних підозріло ставиться до оголошень про розпродаж, а ще 17% респондентів не квапляться довіряти повідомленням з проханням надати відгук.
Як українці намагаються перевіряти можливих аферистів:
- 49% перевіряють правильність написання електронної пошти, з якої вони отримали повідомлення;
- 43% перевіряють, чи прикріпили до повідомлення логотип компанії;
- 42% шукатиме номер свого замовлення в листі (у випадку з онлайн-магазинами);
- 32% перевірятимуть інформацію про банківський рахунок; 40% перевірятимуть правильність написання слів.
Як не стати жертвою аферистів:
- Не ділитися ні з ким даними свого банківського рахунку;
- Не натискати на посилання, не переконавшись, що воно приведе вас туди, куди обіцяють в повідомленні;
- Перевіряти сповіщення про списання коштів (через банківський застосунок або смс-повідомлення);
- Зателефонувати за номером, який вказано на зворотному боці банківської картки, якщо немає впевненості, що зателефонували точно з банку.
Аферисти в соцмережах
За словами заступниці директора Української міжбанківської асоціації платіжних систем ЄМА Олесі Данильченко, під час користування соціальними мережами важливо пильно перевіряти, чи користуєтеся ви оригінальним ботом банку, чи його підробкою. Виявилося, що зловмисники підробляють такі сторінки, щоб виманювати в людей гроші. Експерт зазначає, що зараз в соцмережі багато таких фейків. Тому в Україні запровадили систему фільтрації доменних імен на національному рівні. Проте за кордоном вона не діє, тому ті, хто перебуває за межами держави, також можуть стати жертвами фішингу.
Раніше Управління цифровізації та цифрових трансформацій Київської ОВА ділилося порадами, як не стати жертвою аферистів в інтернеті. Зазначається, що шахраї часто намагаються підміняти адресу відправника, щоб видатися довіреним джерелом. Тому важливо перевіряти відмінності в адресі. Що радять експерти:
- Не проводити фінансові операції через громадські Wi-Fi мережі;
- Не використовувати один й той самий пароль для всіх сайтів;
- Використовувати антивірусне програмне забезпечення та перевіряти свої пристрої на наявність шкідливих програм.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Переказ був, а грошей – немає: клієнт Monobank поскаржився через невдале поповнення балансу
- Кому українські банки надають кредити та скільки позичальників їх не повертають
- Чоловік випадково переказав кошти на іншу карту: реакція Монобанку на ситуацію
- Чи можна користуватися Приватбанком, якщо у вас немає мобільного телефону: відповідь банка
