За рішеннями судів Україна має виплатити пенсіонерам понад 50 млрд грн перерахованих пенсій чи надбавок до них. З початку року розмір заборгованості зріс на мільярди гривень. Цифра збільшується не лише через кількість позовів, але й через те, що у держави немає грошей на виконання рішень судів. Уряд називає проблему катастрофічною та готує зміни до пенсійного законодавства.
“Інтернет рясніє оголошеннями юридичних компаній, які пропонують послуги з оскарження розмірів пенсій. Подібних позовів стало так багато, що юристи почали жартівливо називати адмінсуди територіальними управліннями Пенсійного фонду з розгляду призначення та перерахунку пенсій. Це не дивно, враховуючи, що пенсіонери можуть через суд збільшити виплати на десятки тисяч гривень на місяць”, – пише УП.
За даними Openbudget, з року в рік уряд закладає на погашення боргів за судовими рішеннями в компетенції Мінсоцполітики десятки, рідше – сотні мільйонів гривень:
- У 2021 році на виконання рішень судів у бюджеті заклали 100 млн грн, з яких профінансували 99,9 млн грн.
- У 2022 році за цією ж програмою з бюджету виділили лише 26,9 млн грн.
- На 2023 рік заклали близько 100 млн грн. Крім цього, у 2023 році планують витратити ще 360 млн грн на погашення боргів за судовими рішеннями з бюджету самого Пенсійного фонду.
Пенсії силовиків та військових
Майже половина боргу держави за рішеннями судів у пенсійних справах стосується оскарження розмірів виплат колишніми військовослужбовцями та представниками інших силових відомств. Загалом цей борг сягає 24 млрд грн. Пенсійне забезпечення військових та працівників інших 13 силових відомств (серед яких НАБУ, БЕБ, Служба судової охорони, податкова міліція) регулює спеціальний закон. Відповідно до нього, розмір пенсії розраховується за особливою формулою.
Ключова відмінність полягає у визначенні частки від зарплати, яку така людина отримуватиме.
Цивільні пенсіонери можуть отримувати в кращому разі 30% своєї середньої офіційної зарплати. При цьому розмір виплати може бути і меншим, залежить від трудового стажу особи. Виплати військовим пенсіонерам закон визначає на рівні 65-70% від грошового забезпечення. Причому для розрахунку береться не середнє грошове забезпечення, з якого людина здійснювала внески до Пенсійного фонду протягом життя, а поточне грошове забезпечення, яке отримує військовослужбовець чи працівник силових структур на аналогічній посаді.
Щоразу, коли держава підвищує видатки на грошове забезпечення військовослужбовців чи силовиків, вона має підвищувати пенсії для військових пенсіонерів, яких в Україні нараховується близько 550 тис осіб. Рішення про перерахунок пенсій повинен ухвалювати уряд, однак попри численні збільшення грошового забезпечення за останні 10-15 років, виплати військовим пенсіонерам уряд підвищив лише двічі: у 2008 та 2018 роках. Проблема загострилася під час великої війни, оскільки держава намагається максимально мотивувати своїх захисників.
На початку 2023 року Міноборони скасувало надбавки по 30 тис грн на місяць для військовослужбовців, які не виконують бойові завдання. Натомість там суттєво підвищили розмір грошового забезпечення для солдатів, від якого залежить розмір пенсій колишніх військовослужбовців. Мінімальний розмір грошового забезпечення зріс з 13 тис грн до понад 20 тис грн на місяць. Оскільки після цього рішення уряд традиційно не перерахував розмір пенсій колишнім військовим, то чергове підняття грошового забезпечення призвело до нової хвилі судових позовів проти держави.
Пенсії чорнобильцям
У 1991 році Верховна Рада УРСР ухвалила закон “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Закон запроваджував низку пільг для людей, які постраждали від аварії на ЧАЕС. Стаття 39 закону передбачала надбавки людям, які працюють на забруднених територіях, а також непрацюючим пенсіонерам та студентам:
- для людей, які жили в зоні обов’язкового відселення, розмір надбавки мав становити три мінімальні зарплати;
- для людей, які жили в зоні гарантованого добровільного відселення, – дві мінімальні зарплати;
- для людей, які проживали в зоні посиленого радіоекологічного контролю, – одну мінімальну зарплату.
З 2015 року держава перестала вважати зону посиленого радіоекологічного контролю забрудненою і надбавка в розмірі однієї мінімальної зарплати зникла. Проте доплати у розмірі двох та трьохмінімальних зарплат залишилися.
Водночас наприкінці 2014 року парламент ухвалив закон, який фактично скасував усі надбавки за роботу та проживання на забруднених територіях. Документ розробило Міністерство фінансів, яке тоді очолювала Наталя Яресько. Підставою його ухвалення називали збалансування Держбюджету та ефективне використання бюджетних коштів. Відповідні зміни невдовзі оскаржили у Конституційному суді, який у липні 2018 року визнав скасування надбавок пенсіонерам неконституційним. Фактично, суд відновив редакцію закону, яка діяла до 1 січня 2015 року у частині виплати надбавок “чорнобильцям”.
Розмір надбавки, за який судяться “чорнобильці”, становить 13,4-20,1 тис грн на місяць. Загальний розмір заборгованості держави у справах, пов’язаних з пенсіями постраждалих від катастрофи на ЧАЕС, сягає 14,2 млрд грн. У 2022 році в Україні було відкрито 50,3 тисячі справ щодо пенсійного забезпечення “чорнобильців”.
Прокурори борються за пенсії в судах
Щодо пенсій судяться й інші категорії громадян. Серед найпоширеніших справ – вимоги перерахувати пенсії особам, які працювали на роботах з шкідливими умовами (наприклад, колишнім шахтарям); вимоги поновити пенсії внутрішньо переміщеним особам; суди щодо зарахування трудового стажу.
До держави позиваються й ті, кому на законодавчому рівні і так закріплені “преміальні” умови виходу на пенсію та розрахунку розміру виплати, зокрема прокурори. Відповідно до закону “Про прокуратуру”, розмір пенсії колишніх прокурорів має становити 60% від зарплати, яку такі пенсіонери отримували протягом останніх п’яти років, проте не більше десяти прожиткових мінімумів.
На практиці це обмеження не працює: прокурори оскаржують його через суди. Як наслідок, середня пенсія колишніх прокурорів, яких в Україні на початку 2023 року було майже 6 тис осіб, становила 21 571,87 грн на місяць, хоча максимальний розмір такої пенсії за законом не мав би перевищувати 20 930 грн.
Пенсійні справи українців розглядає Європейський суд з прав людини
Після здобуття перемог в усіх вітчизняних інстанціях пенсіонери позиваються проти держави до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Як наслідок, Україна стала одним з лідерів серед країн за кількістю отриманих позовів. Зазвичай ЄСПЛ у таких спорах стає на бік пенсіонерів. Однак навіть його рішення не означають автоматичного погашення державою заборгованості. Суд лише зобов’язує державу виплатити позивачам компенсації, розмір яких вимірюється тисячами євро на кожну людину.
Як держава планує вирішувати цю проблему?
У відповіді на запит УП в Мінсоцполітики назвали два напрямки роботи, які мають унеможливити подальший ріст судових боргів.
- Планується розробити Соціальний кодекс України, який має перезавантажити систему соціальної підтримки. Зокрема, зробити так, аби соціальні виплати та послуги допомагали виводити людей зі складних життєвих обставин. Крім цього, там мають чітко розмежуватися різні типи виплат за категоріями: соціальні допомоги, страхові виплати, соціальні привілеї.
- Працюють над переглядом законодавства щодо судоустрою. Зокрема, в уряді хочуть прописати чіткий порядок дій державних органів та судів унаслідок визнання певної норми неконституційною, а також уточнення способу виконання рішень Конституційного суду.
Як раніше повідомляв Інформатор, в Україні попри повномасштабну війну мільйонам пенсіонерів перерахували та збільшили виплати. Тепер стало відомо, чи буде ще одна індексація наступного року. У Міністерстві соціальної політики пояснили, чи ще зміняться виплати пенсіонерам.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
