Ще кілька десятиліть тому важко було уявити приватний будинок без акуратного ряду туй. Вони швидко росли, створювали щільну зелену стіну та надійно приховували подвір’я від сусідів. Та сьогодні звична картина змінюється: у частині європейських садів туї починають масово буріти й відмирати.
Як зазначають експерти, причина не обов’язково одна. Рослини потерпають від дедалі триваліших періодів спеки та посухи, а ослаблені дерева легше атакують шкідники.
Чому туї, які десятиліттями вважали невибагливими, почали буріти?
Туї полюбили не випадково. Вони:
- швидко формують густу крону,
- добре піддаються стрижці,
- можуть роками виконувати роль природного паркану.
Проте посухи змінюють умови, у яких ростуть ці рослини. За тривалого дефіциту вологи поверхневій кореневій системі туї стає складніше отримувати достатньо води з ґрунту. Тривала спека додатково посилює стрес. Саме тому після спекотних і сухих періодів власники садів можуть помічати характерну картину: окремі гілки починають жовтіти або буріти, а згодом сухі ділянки поширюються на всю рослину.
Експерти зазначають, що занепад туй часто має комплексний характер – поєднуються:
- нестача води,
- несприятливі умови ґрунту,
- шкідники та хвороби.
Який небезпечний жук атакує туї?
Окрема проблема – кипарисова златка, або Lamprodila festiva. Цей невеликий жук особливо небезпечний не через дорослих комах, а через його личинок. Вони розвиваються під корою та прокладають ходи в тканинах рослини. Через це порушується рух води й поживних речовин, а пошкоджені гілки поступово відмирають.
Серед ознак ураження:
- пожовтіння або побуріння крони,
- відмирання окремих гілок,
- тріщини кори та характерні отвори, з яких виходять дорослі жуки.
Небезпека ще й у тому, що на початковому етапі шкідника складно помітити. Личинки перебувають усередині деревини, тому до моменту, коли господар бачить явні симптоми, рослина вже може бути сильно пошкоджена. Науковці називають цей вид одним із важливих шкідників декоративних туй та ялівців.
Чим замінюють туї?
Замість того щоб висаджувати десятки однакових хвойних рослин, садівники дедалі частіше комбінують різні види. Це особливо актуально в умовах, коли періоди спеки та посухи стають серйозним випробуванням для декоративних насаджень.
Водночас універсальної рослини, яка однаково добре почуватиметься на кожній ділянці, немає. Перед заміною туй варто врахувати тип ґрунту, освітлення, доступність води та висоту майбутнього живоплоту.
Тож епоха ідеально однакових зелених стін із туй може поступово змінюватися. Причому не обов’язково тому, що туї стали “поганими” рослинами. Радше умови, у яких вони ростуть, стали іншими – і садівникам доводиться підбирати насадження вже з урахуванням спеки, посухи та нових шкідників.