Українська металургія переживає критичні часи через зупинку виробництва внаслідок російських обстрілів, зростання витрат, залежність від імпорту та нові торговельні обмеження з боку Європейського Союзу. Про це заявив керівник офісу генерального директора групи “Метінвест” Олександр Водовіз в інтерв’ю польському порталу Strefa Biznesu.
За словами топменеджера, ситуація є надзвичайно складною через прямі атаки на такі підприємства, як “Запоріжсталь” та “Каметсталь”, що призвело до їхньої зупинки.
“Росіяни чудово розуміють, наскільки важливою є металургія для України. Вони цілеспрямовано обстрілюють наші підприємства, а дрони та ракети тут літають щодня. Комбінат у Запоріжжі наразі не функціонує. Ситуація настільки критична, що постає питання виживання всієї сталеливарної промисловості України. Ми не можемо просто зупинити виробництво, а потім, коли з’являться сприятливіші умови, відновити його. Печі зруйновані, металеві конструкції серйозно пошкоджені. Чи намагатимемося ми знову запустити печі? Наразі такої можливості не бачимо, хоча, можливо, в майбутньому”, – зазначив Водовіз.
Він додав, що в компанії “Метінвест” працює близько 50 тисяч людей. До останнього підприємство намагалося уникнути скорочень. Однак, щоб зберегти виробництво та тисячі робочих місць, необхідно знижувати витрати, оптимізувати бізнес-процеси та скорочувати штат, особливо там, де обсяги роботи суттєво зменшилися. Працівникам, яких звільнять, будуть виплачені компенсації, а за наявності вакансій запропонують роботу на інших підприємствах групи.
За інформацією Водовіза, “Запоріжсталь” раніше постачала продукцію до багатьох країн світу, здебільшого до Європи. Минулого року “Метінвест” придбав трубний завод у Румунії, куди планувалося постачати листовий прокат із Запоріжжя. Однак зараз румунський завод працює зі зниженою потужністю. Нові квоти ЄС вже обмежили поставки української сировини, а російські ракетні удари по українських підприємствах створюють додаткові ризики. Якщо завод не зможе отримати достатньо сировини, він може повністю зупинитися.
“Невідомо, чи готові європейські метпідприємства замінити українських виробників. Гадаю, що ні, адже вони програють за ціною”, – прогнозує топменеджер. Він пояснив, що європейські компанії мають власний, добре розвинений ринок з вищими цінами, тоді як українська продукція була б менш конкурентоспроможною за ціною. Постачальники з Туреччини чи Кореї можуть запропонувати вигідніші умови. Якщо українське виробництво зникне, країна посилитиме залежність від імпорту з цих ринків.
Водовіз також прокоментував питання поставок української сталі до ЄС. Наразі, згідно з новими квотами, Україні дозволено постачати 600 тисяч тонн. Він зазначив, що, з одного боку, Брюссель розглядає Україну як частину Євросоюзу, а з іншого – квоти розподіляються несправедливо.
“Квоти запровадили в липні. Під час їхнього розподілу враховували обсяги сталі, які різні країни традиційно постачали до ЄС, мита, що діяли протягом останніх двох-трьох років, а також потенційні обсяги постачання з України порівняно з іншими країнами – Туреччиною, Південною Кореєю та Індією. І що сталося? Вже в перший тиждень Туреччина використала всю свою квоту. Ми хотіли б, щоб Євросоюз зреагував на це. В Україні триває війна. Ми думаємо не про те, як конкурувати, а про те, як вижити”, – сказав Водовіз.
Він додав, що в грудні цього року Євросоюз ухвалюватиме рішення щодо зменшення чи збільшення цих квот. Рішення базуватиметься на обсягах постачання з України за шість місяців, що передують грудню. Рішення, ухвалене в грудні, діятиме наступні 5-10 років. “Ми боїмося, що не встигнемо нічого зробити”, – висловив занепокоєння Водовіз.
“Ми вважаємо, що механізм CBAM (Механізм вуглецевого коригування імпорту) також є несправедливим щодо України. Брюссель витратив близько 1 мільярда євро на скорочення викидів своїх метпідприємств. Українські підприємства такої підтримки не отримали, а ракети й дрони літають щодня. Можливо, ЄС міг би розглянути тимчасове звільнення України від застосування цього механізму? Ми готові скорочувати викиди, але наразі не маємо для цього коштів. Ми обговорюємо це в Брюсселі, в Україні, але, на жаль, не бачимо, щоб нас хтось чув”, – підкреслив експерт.
Керівник офісу гендиректора переконаний, що збереження української металургії відповідає й інтересам ЄС. В такому разі Євросоюзу, можливо, доведеться виділяти менше коштів на підтримку України. До війни сталеливарна промисловість була найбільшим платником податків до українського бюджету, а “Метінвест” – найбільшим експортером сталі в Україні. Якщо металургія занепаде, податкові надходження значно скоротяться. Загалом галузь забезпечувала близько 200 мільярдів гривень надходжень до бюджету.
Відповідаючи на запитання про підтримку української влади для металургійної галузі, Водовіз констатував, що всі державні програми фінансування орієнтовані на малий і середній бізнес, а не на великі підприємства. Для таких компаній, як “Метінвест”, жодних програм не передбачено, і галузь залишилася сам на сам зі своїми проблемами.
“Я критикую це, але водночас розумію проблеми державного бюджету. Він має колосальний дефіцит. Не вистачає коштів навіть на закупівлю ракет Patriot, не кажучи вже про витрати на гірничо-металургійний комплекс. Однак, якби держава підтримувала цю промисловість, до бюджету надходило б більше коштів. Це замкнене коло”, – додав топменеджер.
В інтерв’ю також торкнулися питання придбання компанією “Метінвест” заводу Huta Częstochowa. “Ще навесні ми виявляли зацікавленість у придбанні заводу. Ми пропонували, щоб Міністерство національної оборони Польщі не обов’язково ставало його власником. Ми були готові інвестувати 200 мільйонів євро. Ми пояснювали, що цей завод не призначений для оборонної промисловості. Уряд ухвалив своє рішення, і тепер я читаю в польській пресі, що він має проблеми з цим підприємством. Оборонні потреби не є достатньою підставою для придбання метзаводу, принаймні, не головною”, – вважає експерт.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою, що об’єднує видобувні та металургійні підприємства. Підприємства групи розташовані переважно в Донецькій, Луганській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) та “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно ним керують. ТОВ “Метінвест Холдинг” є керуючою компанією групи “Метінвест”.