В Україні збираються запровадити новий тип оренди житла – соціальний. Нововведення зачепить не всіх українців, а лише внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та тих, хто гостро потребує вирішення житлового питання. Новий інструмент на ринку нерухомості хочуть будувати за прикладом існуючих європейських аналогів.
Про це заявила голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк (“Слуга народу”). Новий тип оренди житла буде передбачено законопроєктом про основні засади житлової політики, уточнила нардепка.
Водночас уже тестуються перші пілотні проекти із запуску механізмів соціальної оренди. Наприклад, на Львівщині за підтримки уряду Німеччини проект “Housing” запустила міжнародна організація з міграції (МОМ) при ООН. Програма передбачає створення житла для довгострокового проживання ВПО на умовах доступної оренди.
Соціальна оренда житла: хочуть зробити, як у ЄС
Передбачається, що доступне житло в оренду надаватимуть громади. Плата за оренду повинна буде спрямовуватися до місцевих бюджетів – револьверних фондів, в яких кошти будуть накопичуватися для цільового використання:
покращення житлового фонду, що вже є на балансі;
будівництва нових житлових об’єктів
Шуляк наголосила, що механізми соціальної оренди досить широко використовуються у країнах Європейського Союзу (ЄС). За словами депутатки, Україні потрібно адаптувати такі системи під власні потреби, зокрема розробивши правову основу.
Наприклад, у ЄС договір про оренду соцжитла укладається між органом місцевого самоврядування (ОМС) та наймачем. ОМС здійснює щорічний моніторинг доходів наймача за попередній рік. У разі, якщо середньомісячний дохід за попередні два роки поспіль став вищим, це є підставою для припинення договору.
У Нідерландах, Австрії та Данії соціальне житло становить понад 20% загального житлового фонду, а у Великій Британії, Франції, Ісландії, Ірландії та Фінляндії він коливається в межах 10-19%. Водночас, в Угорщині та Фінляндії сектор оренди соціального житла становить понад 50% серед усього житла, що орендується.
В Україні ж його частка ледве сягає 1,5%. Шуляк вважає, що це “критично мало з огляду на всі виклики, викликані повномасштабним вторгненням”. У приватній власності в нашій країні знаходиться 98% житлової нерухомості, тому доступний за ціною, а орендний житловий фонд не сформований.
“Слід розуміти, що європейська практика соціальної оренди – результат довгострокових і послідовних політик, які впроваджувалися роками. Україна у свою чергу наслідувала житлові політики, які роками зводилися до прямої передачі квартир новим власникам. Більшість державних та муніципальних програм було спрямовано на субсидування власності, а не доступної оренди. Тобто, попереду у нас багато роботи”, – зазначила Шуляк.
Гроші Росії та повернення біженців
Нардепка вважає, що для фінансування створення соціального житлового фонду в майбутньому можна використовувати заарештовані за кордоном активи Росії. Загалом, за словами Шуляк, йдеться про десятки мільярдів доларів.
Ще одним джерелом для наповнення житлового фонду для соціальної оренди також може стати і майно, вилучене у громадян Росії, Білорусі та колаборантів. Крім того, значну кількість занедбаного житлового фонду можна модернізувати та передати до відповідних фондів для забезпечення житлових потреб. Кошти міжнародної технічної допомоги та агентств розвитку теж можна спрямовувати для розвитку соціального житла, впевнена Шуляк.
Автори ідеї розраховують, що у разі успішної реалізації соціальна оренда допоможе повернути в Україну біженців із-за кордону. “Нам потрібно створювати умови, щоби наші громадяни поверталися. І для цього потрібні гроші, які будуть у нас, якщо передадуть заморожені активи. Ми згодні обговорювати конструктивні варіанти”, – пояснила Шуляк.
