Договір дарування – це офіційний контракт, що окреслює передачу нерухомого майна від однієї особи до іншої без фінансової компенсації. Цей юридично обов'язковий документ вимагає взаємної згоди та нотаріального засвідчення. Після підписання дарувальник безповоротно відмовляється від права власності та не отримує жодної взаємної вигоди. Однак обставини можуть вимагати скасування таких угод, що створює складні правові питання.
Юридичний експерт Олександр Курявий у коментарі для «Фактам ICTV» уточнив, що повне право власності переходить до одержувача негайно після підписання договору на такі активи, як квартири.
Цивільний кодекс України (стаття 718) дозволяє дарування, що охоплює не лише нерухоме майно, а й рухоме майно, а також майнові вимоги. Суперечки найчастіше виникають навколо передачі житлової нерухомості через її потенціал для сімейних розбратів.
Чи можна розірвати договори дарування житлової нерухомості?
Як правило, одностороннє розірвання договорів дарування квартир залишається забороненим.
«Розуміння наслідків є надзвичайно важливим: права власності припиняються негайно після підписання договору», – наголошує Куряви.
Винятки існують, коли залучені сторони або треті особи можуть продемонструвати порушення права, що впливають на етичні або фінансові інтереси.
Хто може оскаржити договір дарування?
За словами адвоката Микити Муренка, окрім безпосередніх сторін, такі договори можуть оскаржувати також постраждалі особи, такі як спадкоємці, родичі, співвласники або законні опікуни, які представляють неповнолітніх.
Врегулювання відбувається виключно через судове провадження, а не шляхом взаємного повернення активів.
Поважні підстави для розірвання договорів дарування житла
Українське законодавство визнає кілька умов для оскарження договорів дарування. Основні обставини включають:
Злочинні дії проти донорів
Навмисне завдання шкоди добробуту, засобів до існування чи майну донорів або їхніх родичів є підставою для розірвання договору.
«Спадкоємці зберігають право анулювати угоди, якщо дарувальники стали жертвою навмисного вбивства», – заявляє Муренко.
Майно, що має значну внутрішню вартість
Суди можуть втручатися, коли пожертвуване майно має глибоке емоційне, культурне або сімейне значення і перебуває під загрозою через поведінку одержувача.
«Дарування виходить за рамки матеріального обміну. Емоційна прив’язаність до активів є законною підставою для розірвання шлюбу», – зазначає Курявий.
Одержувачі ставлять під загрозу збереження активів
Культурні артефакти або сімейні реліквії, яким загрожує потенційна шкода або знищення під час переходу до нового власника, дозволяють втручання донора, що стосується як об'єктів спадщини, так і особистих антикваріатів.
Скасування потенційного пожертвування
Сторони можуть скасувати майбутні зобов'язання за певних умов.
«Донори, які зазнають фінансових труднощів після підписання, зберігають право відмови», – зазначає Куряви.
Одержувачі аналогічно зберігають за собою право відхиляти очікувані перекази відповідно до положень статті 714 Цивільного кодексу.
Процедури судового оскарження
Судовий перегляд стає необхідним при оскарженні дійсності договору без підстав для негайного розірвання. Потенційні судові аргументи включають:
• Недостатня юридична компетентність
• Тактика примусу або залякування
• Фіктивні операції, що приховують альтернативні угоди
• Порушення прав неповнолітніх
• Недотримання протоколів автентифікації
«Успішні оскарження вимагають демонстрації розбіжностей у намірах на здійснення транзакцій або процесуальних недоліків», – наголошує Муренко.
Позовна давність для спорів
Терміни судового розгляду залежать від типу справи:
3-річне вікно: позови про визнання загального договору недійсним (з моменту виявлення порушення прав)
1-річний період: Конкретні скарги, такі як кримінальні діяння або загроза майну
Місця проведення відповідають місцезнаходженням нерухомості, з обов'язковою участю сторін договору та нотаріусів. Типовий термін провадження становить 6-12 місяців.
