Внаслідок обстрілів українці все частіше обирають окремі будинки в передмістях та квартири на перших поверхах, уникаючи багатоповерхових будівель та залежності від комунальних послуг. Наразі найпопулярнішим житлом є ціна від 30 до 70 тисяч доларів, тоді як до конфлікту квартири часто купували за 150–200 тисяч.
На цьому наголосила Лариса Ставинога, президент Спілки фахівців з нерухомості України, у своїй заяві для преси. Вона зазначила, що війна призвела до значних змін у вподобаннях покупців, і тепер акцент робиться на безпеці, мобільності та незалежності, а не на статусі.
Як зазначає Ставинога, з початку війни попит на приватне житло різко зріс, особливо на околицях Києва, Львова, Дніпра, Харкова та інших великих міст. Люди більше не хочуть покладатися на комунальні послуги, такі як електроенергія, опалення, газ чи вода.
«Природно, що існує сильна перевага до невеликих приватних будинків у передмістях. Люди прагнуть повної незалежності. Вони встановлюють сонячні панелі, генератори та покращують утеплення своїх будинків. Це реакція на постійні обстріли та відключення електроенергії, а також на зростаюче занепокоєння щодо доступності газу», – пояснив Ставинога.
Ці компактні приватні резиденції часто будуються “під ключ”, з уже встановленими системами альтернативної енергії. Багато з них мають одну або дві кімнати площею не більше 80 м², спроектовані з мінімалістичним, але практичним підходом.
Водночас спостерігається помітне зниження інтересу до квартир у висотних будинках, особливо вище десяти поверхів. Це пояснюється можливими відключеннями електроенергії, коли ліфти виходять з ладу, що ускладнює підйом на верхні поверхи з продуктами або дітьми.
«Ми спостерігаємо чітку тенденцію, яка вказує на те, що чим вищий поверх, тим складніше продати квартиру. Ціни на таку нерухомість знижуються. Раніше приголомшливий краєвид з 16-го поверху вважався перевагою, але зараз до нього ставляться негативно. Покупці шукають нижчі варіанти, в ідеалі не вище п'ятого поверху», – заявив президент профспілки.
Крім того, зростає інтерес до квартир, обладнаних альтернативними джерелами енергії, такими як генератори, водопостачання, газові плити або навіть пічне опалення. Такі особливості стали важливими аргументами на користь покупця. «Якщо в будинку є газ, його легше продають. Генератор додає ще більшої вартості. А якщо квартира знаходиться на нижньому поверсі, її можна придбати вигідно», – зазначив Ставинога.
Ще одним важливим зрушенням є зменшення бюджетів покупців. Якщо до війни інвестори активно купували нерухомість у новобудовах за 150–200 тисяч доларів, то зараз великі угоди відбуваються в діапазоні 30–70 тисяч доларів.
«Ринок був зовсім іншим. Люди інвестували та планували. Сьогодні на ринку домінують ті, хто втратив свої домівки через конфлікти або втік з небезпечних районів. Вони шукають менші квартири та часто користуються державними програмами допомоги», – уточнив експерт.
Крім того, зростає схильність до збереження мобільності. Все більше людей виставляють на продаж свої «зайві» квартири та ліквідують свої активи. Це зумовлено непередбачуваністю ситуації, оскільки ніхто не може передбачити, де буде безпека завтра.
«Вигідніше мати готівку, ніж майно, яке може стати недоступним. Люди прагнуть свободи пересування», – підсумував Ставинога.
Через обмеження в часі, фінансах та нестабільну ситуацію українці стають менш схильними купувати нерухомість, яка потребує ремонту. Більшість шукає квартири, готові до негайного заселення. «Ніхто не хоче брати на себе тягар ремонту. Людям просто бракує енергії та коштів на такі завдання. Вони воліють купувати те, що вже завершено», – стверджує експерт.
