«Дія.Бізнес» у Варшаві: як консультаційний центр допомагає українцям відкрити власну справу в Польщі 21.05.2024 13:10 Укрінформ Про те, як українці не сидять без діла у країнах, що дали їм притулок від війни, та як українська держава допомагає їм, зокрема у Польщі
Торік кожен десятий бізнес у Польщі відкрили українці – хтось з нуля, хтось прискорено масштабувавши свою справу через кордон. І якщо для останніх вихід на новий ринок став черговим кроком у підприємницькій діяльності, то для перших започаткування власної справи, та ще й в чужій країні, часто без знання мови та уявлення про місцеве оподаткування, стало справжнім випробуванням. Тож для таких підприємців-неофітів у травні 2022 року у Варшаві й відкрився консультаційний центр «Дія.Бізнес», який став першим закордонним осередком, де надають послуги з ведення підприємницької діяльності. Розповідаємо про вплив та дієвість цього інструменту.
«БАЧИЛИ УКРАЇНСЬКУ ВИВІСКУ, ЗАХОДИЛИ РАЗОМ І ПЛАКАЛИ»
…Марина Корнєва виїхала з двома дітьми з Дніпра у березні 2022 року. Вдома вона мала маленький приватний бізнес – шила одяг на замовлення та чохли для автосалонів. Зупинилася родина у Варшаві, й вже за кілька тижнів Марина почала шукати роботу. Через місцевий OLX знайшла оголошення про пошук позаштатної швачки у пральню неподалік.
«Я домовилася з власником, що буду його клієнтам безкоштовно надавати послуги з дрібного ремонту одягу, а він мені за це дасть робоче місце. За 300 злотих місцевий бухгалтер допоміг відкрити через інтернет єдноособову діяльність (аналог українського ФОПу, – ред.) і я почала працювати», – розповідає жінка.
Вже у серпні 2022-го у Марини в тому ж приміщенні відкрилася власна працовня кравєцка (швейна майстерня, – ред.). З дому їй надіслали дві професійні швейні машинки і зараз жінка працює на себе, утримуючи родину, та планує розширити бізнес – винайняти помічника й повернутися до шиття авточохлів…
Історія Марини Корнєвої типова для Польщі, де нині перебувають близько мільйона наших співвітчизників. Більшість з них, оговтавшись від стрімкого та болючого переїзду, починають поступово адаптуватися до місцевих умов та давати собі раду. Чимало з них обирають для себе шлях індивідуального підприємництва, і що цікаво, для багатьох – це перший у житті бізнесовий досвід.
«А все тому, що у Польщі дуже просто зареєструвати бізнес. Українцю достатньо мати ідентифікаційний номер PESEL, що засвідчує легальне перебування в країні, зайти на сайт для реєстрації, обрати потрібні КВЕД та систему оподаткування. Переважно за два-три дні ви вже підприємець», – коментує Укрінформу Вікторія Коритник, керівник центру «Дія.Бізнес» у Варшаві. У цьому центрі українці, що опинилися в Польщі та вирішили відкрити або масштабувати власну підприємницьку діяльність, можуть отримати фахові консультації.
Вікторія Коритник
У Варшаві проєкт «Дія.Бізнес» запрацював в режимі офлайн із 17 травня цього року. До початку повномасштабної війни 11 таких центрів встигли відкрити в Україні – у Харкові, Миколаєві, Одесі, Черкасах, Києві, Полтаві тощо.
Коли ж стало зрозуміло, що в Польщі опинилася найбільша кількість вимушених переселенців з України, Міністерство цифрової трансформації України за підтримки Офісу з розвитку підприємництва та експорту та Польського агентства інвестицій і торгівлі вирішило відкрити «варшавський» центр «Дія.Бізнес». Як і в українських центрах, у польському наші підприємливі співвітчизники можуть отримати консультації з юридичних питань, бухгалтерського обліку, оподаткування, аудиту, підбору кваліфікованих кадрів та будь-яких інших питань, що стосуються ведення підприємницької діяльності на території Польщі.
Однак за бізнес-запитами до консультаційного центру українці почали звертатися лише згодом після його відкриття. Як розповідає Вікторія, перші місяці їхній офіс працював як маленька філія батьківщини, куди, як метелики на світло, заходили українці, що опинилися в новому для себе й незнайомому середовищі.
«Люди бачили вивіску українською і їм було байдуже, що це консультаційний центр для підприємців. Вони заходили, сідали на стілець, видихали, що нарешті знайшли своїх, і плакали. А разом з ними плакали й ми. І починали діяти. Шукати людям, а це були здебільшого жінки з дітьми, житло, одяг, ліки, засоби гігієни. Допомагали отримати документи. Працювали по 10–12 годин на добу», – згадує перші тижні роботи Вікторія.
Поступово запит на послуги центру почав змінюватися на профільний. Тож суто діловим «Дія.Бізнес» став десь місяці за три-чотири після офіційного відкриття.
Источник: www.ukrinform.ua
