Під час повномасштабної війни українцям дедалі важче виконувати свої кредитні зобов’язання. Якщо ще на початку 2022 року частка неактивних кредитів (NPL) фізосіб у банках, згідно із даними НБУ, становила 9% (20,97 млрд грн), то вже станом на серпень 2023 року вона була 24,24% (51,42 млрд грн).
Як стати банкрутом, щоб позбутися кредитів, що постійно ростуть через нарахування відсотків, та “надокучливих” колекторів, розбирали у LIGA.net . Керуючий партнер юридичної компанії “Максим Боярчуков та Партнери” Максим Боярчуков називає банкрутство фізосіб дійсно ефективним та дієвим механізмом для виходу із “боргової ями”.
“Це, грубо кажучи, процес, який дозволяє фізичним особам врегульовувати свої фінансові негаразди за тими ж принципами, за якими це здійснює ціла держава”, – зазначає він.
Такий механізм почав діяти в Україні з моменту введення в дію Кодексу з процедур банкрутства (КУзПБ). Його законодавче закріплення вивело українців на новий рівень економічної та юридичної грамотності. До набуття чинності Кодексом відновити свою платоспроможність або бути визнаним банкрутом могли тільки юридичні особи.
Адвокат Адвокатського об’єднання Legal Strategy Віталій Сокуренко розповів, що вперше судове рішення щодо банкрутства фізичної особи було ухвалене у березні 2020 року. Це постанова Господарського суду Запорізької області від березня 2020 року у справі № 908/3329/19. Тут суд задовольнив позов фізичної особи, визнав її банкрутом та застосував процедуру погашення боргів фізичної особи.
Як зазначено в матеріалах суду, боржник уклав кредитний договір на суму майже $89 000 з “Надра Банком”, а у 2015 році був визнаний неплатоспроможним. Гроші були використані для придбання цінних паперів. Проте зазначений кредит вчасно повернуто не було. У боржника було відсутнє майно для стягнення, а штрафні санкції значно перевищували суму основної заборгованості. Зрештою суд погодився із визнанням фізособи банкрутом.
Загалом на сьогодні є близько двадцяти судових рішень щодо визнання фізичної особи банкрутом.
Умови для банкрутства
Процедуру банкрутства фізособи юристи називають нелегкою. Залежно від конкретних обставин вона може бути ускладнена різними чинниками. Починаючи від визнання недійсними правочинів, укладених боржником, закінчуючи поділом спільного майна подружжя.
“До того ж інструмент, покликаний приносити користь, у разі неправильного використання може завдати тільки шкоди. Тож без професійного юридичного супроводу, без належної оцінки перспектив та доцільності такої процедури ініціювання власної процедури банкрутства для фізичної особи може перетворитись з рятівного кола на сумнівну авантюру”, – застерігає Максим Боярчуков.
Ініціатором процедури банкрутства фізичної особи за законом може виступати виключно сама ця фізична особа. Для цього умовою є те, що боржника не було притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, які пов’язані з його неплатоспроможністю. Саме ж по собі ініціювання власної процедури банкрутства є своєрідним попередженням для кредиторів про те, що це їх єдиний та останній шанс отримати задоволення своїх вимог.
“Подаючи до суду заяву про відкриття провадження у справі про власне банкрутство, фізична особа має бути готова до того, що кредитори докладуть усіх можливих зусиль та скористаються всіма засобами, щоб отримати своє”, – говорить Максим Боярчуков.
Підставами для ініціювання фізичною особою процедури власного банкрутства є:
- не здійснення виконання грошових зобов’язань у розмірі понад 50% від місячних платежів за кожним із зобов’язань протягом двох місяців;
- є постанова щодо виконавчого провадження про відсутність майна, на яке може бути звернене стягнення, наприклад, майно у заставі;
- наявна загроза неплатоспроможності – обставини, що об’єктивно свідчать про неможливість боржника у найближчий час виконувати грошові зобов’язання.
Законодавча вимога щодо мінімального розміру заборгованості фізичної особи необхідного для ініціювання власної процедури банкрутства станом на сьогодні відсутня.
Перелік боргів, які не можна списати через процедуру банкрутства:
- борги за аліментами;
- борги за ЄСВ (може виникнути тільки у ФОП);
- борги з відшкодування шкоди, яка призвела до каліцтва, ушкодження здоров’я, смерті;
- штрафи, пеня, інші фінансові санкції;
- борги з податків, зборів.
У випадку, якщо такі борги є, їх доведеться сплатити. Тільки після цього суд зможе списати інші борги щодо процедури банкрутства. Справи про банкрутство розглядаються господарськими судами за місцем проживання фізичної особи. Визнати банкрутом можна будь-яку фізичну особу, яка відповідає умовам цієї процедури.
Механізм і ціна процедури
Процедура банкрутства фізичної особи починається із відповідної заяви до Господарського суду. Разом із заявою має бути поданий план реструктуризації боргів та декларація про майновий стан боржника. В останній зазначається майно боржника і членів сім’ї, яке перевищує 30 мінімальних зарплат. У разі, якщо боржник розлучився менше ніж за 3 роки до моменту подання такої заяви, як рухоме, так і нерухоме майно колишнього партнера також вписують до декларації.
Сплата судового збору за подання заяви фізичною особою про порушення справи про банкрутство законом про судовий збір не передбачена.
Проте, згідно з п.12 ч.3 ст 116 КУзПБ до заяви в обов’язковому порядку потрібно додати доказ авансування винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень. Відповідно до положень ч.2 ст.30 КУзПБ винагорода керівника реструктуризації становить п’ять прожиткових мінімумів для працездатних осіб на місяць. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2023 році становить 2684 грн.
Таким чином авансування винагороди арбітражному керуючому становитиме 40 260 грн. Ця сума перераховується на депозитний рахунок суду. Самого арбітражного керівника за процедурою суддя призначає вже на основі заяви, якщо інші умови початку провадження виконано. Також потрібно врахувати витрати на правову допомогу. Вони визначаються опціонально, за домовленістю.
Для того, щоб розпочинати процедуру банкрутства сума самого “непідйомного” боргу має перевищувати такі витрати.
Суд не одразу визнає банкрутство. Спочатку буде розпочато процедуру відновлення платоспроможності через спробу реструктуризувати борги – домовитись із кредиторами. Цим буде займатися арбітражний керуючий. Можливими наслідками тут можуть бути: відтермінування платежу, продовження строків оплати, списання (прощення) частини боргу, прощення фінансових санкцій, пені тощо.
Також може мати місце долучення до процедури певних гарантів, оплати боргів третіми особами. На процедуру реструктуризації відводиться 120 днів.
Друге – це може бути рішення суду про банкрутство чи закриття справи. Суд затверджує майно, завдяки якому відбуватиметься погашення боргів – так звана ліквідаційна маса. Сюди входить і частина в загальному майні подружжя.
Не може бути включеним до “ліквідаційної маси”:
- житло, якщо воно є єдиним місцем проживання сім’ї боржника (за умови, що квартира до 60 кв. м загальною площею; або якщо житлова площа не більше 13,65 кв. м на кожного члена сім’ї; житловий будинок – до 120 кв. м). Винятком є коли житло – це предмет забезпечення (іпотека, застава);
- рахунки в пенсійних фондах і фондах соцстрахування;
- суд може виключити майно загальною вартістю до 30 мінімальних зарплат (201 тис. грн у 2023 році), якщо воно є неліквідним, а також майно, яке є необхідним для задоволення нагальних потреб боржника-банкрута та членів його сім’ї;
- майно родичів; однак вони можуть виплатити борг за планом реструктуризації за їхньої добровільної згоди.
Також на період від початку провадження до оголошення банкрутом чи закриття справи на особу накладаються деякі обмеження: заборона бути поручителем; заборона укладати договір позики чи довічного утримання, переведення боргу; заборона продавати майно, якщо його вартість перевищує 10 мінімальних зарплат (67 тис. грн у 2023 році).
Наслідки банкрутства
КУзПБ передбачає певні обмеження стосовно осіб, визнаних банкрутами:
- людина визнана банкрутом, 5 років не може починати нову процедуру банкрутства (виняток – погасити повністю борги за попередньою процедурою);
- протягом п’яти років після визнання її банкрутом фізособа зобов’язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки чи договорів застави письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності інші сторони таких договорів;
- не може вважатися особою з бездоганною діловою репутацією протягом трьох років після визнання її банкрутом.
“Наслідки цього можуть бути різними: негативна кредитна історія та відмови банків під час оформлення кредитів, також заборона щодо незалежної професійної діяльності у ролі адвоката, приватного нотаріуса, працювати у системі фінансового моніторингу тощо”, – зазначають юристи.
Позитивні аспекти для фізичної особи, які випливають з процедури банкрутства:
- вимоги, незадоволені через недостатність майна боржника, вважаються погашеними (ч.6 ст. 133 КУзПБ);
- консолідація усіх майнових питань боржника в межах однієї справи про банкрутство;
припинення нарахування штрафів, фінансових санкцій, а також відсотків за зобов’язаннями боржника (п.2 ч.1 ст. 120 КУзПБ); - податковий борг, що виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, визнається безнадійним та списується у процедурі реструктуризації боргів боржника (ч.2 ст. 125 КУзПБ);
- можливість реструктуризації боргів;
- реалізація майна боржника під контролем суду, що дозволить боржнику залишитись з майном достатнім для гідного життя.
Вдосконалення законодавства
Водночас держава намагається адаптувати законодавство відповідно до сьогоднішніх реалій. Зокрема, був розроблений законопроєкт №7442. Він передбачає вхід у процедуру банкрутства для тих, хто втратив бізнес чи житло у зв’язку з війною.
Цей проєкт набув чинності як закон 29 липня 2023 року. Передбачає спрощення доступу суб’єктів господарювання, які стали неплатоспроможними через повномасштабну збройну агресію рф, до судових процедур банкрутства і підвищення ефективності їх застосування в умовах воєнного та післявоєнного стану.
“Передбачено, що справу про банкрутство може бути відкрито за заявою боржника, якщо проведення бойових дій призвело до його неплатоспроможності, без здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. Водночас боржник має укласти угоду з арбітражним керуючим про виконання останнім повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з оплатою винагороди арбітражного керуючого на умовах, визначених такою угодою”, – зазначив директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції Владислав Філатов.
Також законом передбачені компенсаторні й додаткові механізми, які дозволять більш ефективно застосовувати судові процедури банкрутства. Зокрема, щодо часу розгляду справи і розміру отриманих кредиторами коштів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Не користувався кредитним лімітом, але повинен платити – клієнт ПриватБанку поскаржився на складну ситуацію
- Військовослужбовці можуть не сплачувати відсотки та штрафи за прострочені кредити: як домовлятися з банком
- Чоловік випадково переказав кошти на іншу карту: реакція Монобанку на ситуацію
- Власна справа: як отримати від 50 до 250 тис. грн, які не треба повертати
