Переходом від бюджету війни до економіки перемоги назвали у Кабміні схвалений 15 вересня головний фінансовий документ України на наступний рік. Але на думку експертів, влада планує вчергове «поскубати гуся» у вигляді підвищення податкових надходжень на третину. А заявлена соціальна направленість загальмує економіки, дасть поштовх інфляції. І задеклароване збільшення фінансування найбільш важливих соціальних галузей на означає якихось капітальних змін – все з’їсть підвищена мінімалка.
Ми ділили апельсин…
Доходи загального фонду державного бюджету (без урахування офіційних трансфертів і грантів) становлять 1 560,4 млрд грн, видатки загального фонду державного бюджету становлять 3 108,2 млрд грн. Ці кошти Кабмін планує розподілити так:
- Видатки на сектор оборони і безпеки сягають 21,6 % ВВП – до 1 692,6 млрд грн. Фінансування на розвиток оборонно-промислового комплексу збільшать у сім разів до 55,8 млрд грн, а також закуплять дрони 48,1 млрд грн. Міністерство оборони отримає 1 трлн 164 млрд гривень (-5,5%), Головне управління розвідки – 18,1 млрд (+11,7%), РНБО – 313,9 млн (+11,2%), СБУ – 35,1 млрд (+11%), Служба зовнішньої розвідки – 6 млрд (+9,3%).
- Правоохоронні органи: на МВС передбачили 324,2 млрд. гривень (+5,1%), на Офіс генпрокурора – 14,6 млрд (+8,6%), на Держбюро розслідувань – 3,8 млрд (+55,2%), на Управління державної охорони – 3,6 млрд (+14,7%).
- Міністерство цифрової трансформації – витрати зростуть у 4,5 разів – до 2,8 млрд. гривень.
- Бюро економічної безпеки – видатки збільшаться більш ніж втричі – до 1,8 млрд.
- Соціальний захист отримає 468,8 млрд грн (+24,7 млрд грн або 5,6% до 2023), в тому числі підтримка соціально незахищених верств населення.
- Міністерство з питань реінтеграції окупованих територій – витрати мають зрости вдвічі – до 935,7 млн гривень.
- Підтримка ветеранів війни – витрати також подвояться 14,3 млрд грн (+7,5 млрд).
- Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості – 56 млрд гривень (+617,8%)
- Міністерство економіки – 33,3 млрд (+628,1%),
- Міністерство молоді та спорту – 7,5 млрд (+98,7%),
- Міністерство культури – 11,2 млрд (+21,8%),
- Міністерство у справах ветеранів – 13,6 млрд (+98,2%),
- Міністерство освіти – 170,9 млрд (+19,7%)
- МОЗ – 200,2 млрд гривень (+12,2%)
- Міністерство соціальної політики – 470,5 млрд (+5,3%) відповідно.
- Верховна Рада – 2,8 млрд гривень (+2,8%),
- Секретаріат Кабміну – 11,3 млрд (+32,9%),
- Державне управління справами – 3,1 млрд (+14,7%).
Зростуть також витрати на органи судової влади, зокрема на КСУ – на 23,3%, на Антикорупційний суд – на 47,6%, на Верховний суд – на 16,5%. З антикорупційних органів планують збільшити витрати на НАБУ – до 1,9 млрд гривень (+48,6%).
Скоротять видатки на такі потреби:
-
Міністерство розвитку громад та інфраструктури (-77%) до 12,5 млрд грн
-
Агентство з розвитку інфраструктури (-59,1%) – до 26,3 млрд грн
Також менше бюджетних коштів планують виділити на НАЗК (-0,9%), Міністерство енергетики (-2,1%), Міністерство екології (-17,8%) та Нацкомісію з держрегулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (-1,2 %).
«Заплановано підвищення розміру мінімальної заробітної плати до 7 100 грн з 1 січня та до 8 000 грн з 1 липня (+ 19,4%), розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду єдиної тарифної сітки до 3 195 грн з 1 січня та до 3 600 грн з 1 липня (+ 24,4%) та прожиткового мінімуму, на одну особу в розрахунку на місяць до 2 920 грн з 1 січня (+ 12,8%)», – зазначають і Міністерстві фінансів.
Стане краще, але не всім
В бесіді з журналістом Інформатору Президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко розповів, що у наступному році дійсно дуже суттєво зросте зарплата. Вона буде вища, ніж навіть до війни. У середньому складе близько еквівалент 550 доларів. Навіть ураховуючи девальвацію. А головне – суттєве зростання мінімальної зарплати – бо до неї багато прив’язано.
«Чому влада пішла на це: вона бачить, що на сьогоднішній момент, не зважаючи на війну, економка працює – хай і з основними своїми проблемами. Тому влада пішла на підвищення мінімальних зарплат та пенсій. Хоча вони й були у нас незахмарним. Віна в наступному році буде продовжуватися. Але з економічної точки зору у українців буде покращення з точки зори зарплати та роботи», – каже експерт.
Разом з тим, звичайно, зростуть і ціни. Що зростатиме швидше – ціни чи зарплата – буде залежите від людей. Справа ще й у тому, що одні люди швидше отримають підвищення у зарплаті, а інші – пізніше. Питання буде залежите від того, наскільки ви вмієте правильно працювати. Якщо ні – доведеться спостерігати, як у вашого сусіда зарплата зросла, ціни, відповідно, підвищилися, а у вас нема нічого. Олександр Охрименко зазначає, що запозичені державою кошти йдуть на війну. Якщо подивитися на суму, яка виділяється у бюджеті на оборону, то вона синхронна тій сумі, яку країни просить у наших зарубіжних партнерів.
«Тож фактично на сьогоднішній момент армія фінансується за рахунок наших союзників. Така ж ситуація планується і на наступний рік. І тут такий нюанс: дадуть чи не дадуть. І це вже не економіка, а політика», – впевнений експерт.
Він додає, що курс долару на наступний рік планується 41,4. Хоча, він може бути навіть менше. З цим проблем немає і не очікується. І це основано на тому, що українці вже навчилися жити й працювати під час війни. Вже немає такої паніки, як було на її початку – коли курс смикали.
«Влада розуміє, що на сьогоднішній момент зупинити війну не можна. Але це не означає, що потрібно чекати. На початку були розмови про те, що треба перемогти, а вже потім все інше. Але прийшло розуміння, що чекати перемогу можна дуже довго. Тому помінялася концепція: робимо повноцінний бюджет, виходячи з реальної ситуації. Робимо з таким розрахунком, що так, війна продовжується, нам потрібна допомога – і далі в цьому контексті. Бо жити потрібно вже сьогодні», – підкреслює аналітик.
Розробники пустили фантазію у політ
У той же час аудитор, економічний експерт Михайло Крапивко в інтерв’ю Інформатору акцентував на значному підвищені соціальних стандартів у розробленому документі. На його думку, це гальмує економіку та підніме інфляцію.
«Про зріст реальної зарплати разробники бюджету можуть тільки фантазувати. Закладають мінімальну зарплату, яка є соціальним стандартом, що служить основою для розрахування частини податків. Таким чином підвищують податкове навантаження. А якщо подивитися й на заплановану дохідну частину, то бачимо, що розраховують отримати доходів на 30 відсотків більше, ніж у попередньому та цьому році. Не розумію, за рахунок чого. Але, як казав Гетьманцев (народний депутат України, голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики – Ред.), оподаткування – це мистецтво обскубувати гуся, який залишиться без пір’я та підшкірного жиру», – впевнений економіст.
Михайло Крапивко вважає що це викличе інфляцію ще до прийняття закону. Тому що бізнесу вже сьогодні потрібно закладати якісь додаткові кошти у собівартість – щоб мати можливість вже з 1 січня сплачувати зарплату, податки, відрахування до Пенсійного фонду та все інше за новими стандартами. Тому, на думку аудитора, інфляція за наступний рік, вірогідно, складе не менше 20 відсотків, хоча розробники проєкту кажуть про 8.
«Курс валют може залишитися у плановому коридорі. Якщо подивитися на проєкт держбюджету, то половину доходів збираються отримати з Європи та Америки в іноземній валюті. За їх планами, таким чином буде насичення валютою, її дефіцит не загрожує», – запевняю Михайло Крапивко.
І тут питання у тому, в яких грошах будемо витрачати: якщо в гривні, то доведеться продавати цю валюту. Відповідно, вона буде заходити на наш внутрішній ринок і знижувати свій курс. Якщо нам потрібно буде більше витрачати в іноземній валюті – будемо змушені її купувати, створювати на ринку додатковий попит, а не пропозицію. Тут ще важливим є питання імміграції бізнесу. Якщо за тими умовами знову почнеться її чергова хвиля, то це призведе до підвищеного попиту на валюту. Тому може бути, як утримання валюти в існуючому коридорі, так і посилення чи послаблення гривні.
«Так, в проєкті Держбюджету закладені підвищені суми на основні соціально значущі сфери. Але при цьому врахуйте, наскільки підвищиться мінімальна зарплата – а це ті ж самі 10 відсотків, на які зростають бюджети цих сфер, – і зрозумієте, що йде лише про часткову компенсацію пільг та соціальних стандартів», – підкреслює Михайло Крапивко.
Тому, на думку експерта, говорити про якусь капітальну направленість бюджету не доводиться.
Ігор ТЕМІН
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- При оформленні пенсій в Україні ВПО можуть підтверджувати трудовий стаж зі слів свідків
- Доходи зростають, але витрати теж: майже половині українців не вистачає щомісячного зарплати
- Оформлення пенсії за віком: куди звертатись та які документи потрібні
- Чи зростуть ціни на цигарки: депутат Ярослав Железняк пояснив, що очікувати українцям
