В Нацбанку готують зміни до законодавства, за якими українці не зможуть отримати онлайн кредити, не говорячи про позики у банках. За цих умов до 10 мільярдів гривень можуть піти у «тінь». Це поверне Україну у 90-і, коли рекетири «вибивали» борги.
15 квітня у режимі онлайн-конференції пройшла зустріч, на якій обговорювалися зміни до закону «Про споживче кредитування». На ній були присутні представники фінансових компаній, які надають онлайн кредити, керівники НБУ та нардепи.
Те, що намагаються запровадити політики, може суттєво вплинути на життя звичайних людей, оскільки мова йде про перевірку Нацбанком всіх, хто розраховує навіть на незначну позику. Кількість відмов у кредитах у такому разі суттєво зростатиме.
У 2020 році Національний банк (НБУ) став регулятором ринку небанківських фінансових послуг та почалася трансформація сфери мікрокредитування. На першому етапі в НБУ приборкали колекторів, на яких йшли постійні скарги. Зараз настав час, коли українців поділять на тих, хто отримає кредит та тих, хто може забути про фінансову допомогу.
Схоже на тотальне регулювання в Китаї та росії
В Національному банку, який знов має намір втрутитися в діяльність мікрофінансових компаній, хочуть встановити максимальний розмір денної процентної ставки та знизити її втричі – з 2,5% до 0,8%.
Регулятор посилається на досвід Великобританії. Ця країна встановила граничний розмір процентної ставки – 0,8% на день за мікрокредитами в січні 2015 року. Для порівняння, облікова ставка в Англії – 4,5%. В Україні ставку востаннє підвищували з 10% до 25% річних. Від того, наскільки висока ставка залежить вартість кредитів для бізнесу та населення. Виходить, що в НБУ хочуть зробити непорівняно низькою максимальну ставку онлайн кредитів при непорівняно вищій обліковій ставці центробанку. Це схоже на тотальне регулювання в Китаї та рф.
“Їм ніхто не дасть кредит”
Нацбанк хоче отримати право вирішувати – кому давати кредити, а кому ні. У цьому регулятор знову ж таки посилається на закордонний досвід.
За даними Асоціації споживчого фінансування (CFA), у Великобританії 90% кредитних заявок відхиляють саме внаслідок запровадження суворіших перевірок кредитоспроможності. У Литві застосовується так зване «правило 40%», за яким кредитодавці мусять переконатись, що зобов’язання позичальника не перевищать 40% його місячного доходу. В Україні хочуть прив’язати кредитування до розміру мінімальної зарплати. Але ж у країнах ЄС є дієві механізми допомоги незахищеним верствам населення – в Україні вони відсутні. У деяких країнах є поняття “гарантований дохід”, тобто громадяни не залишаться без грошей, навіть якщо їм недоступні фінансові послуги. Проте НБУ бачить власний шлях, що може виявитися дуже дивним.
Під час онлайн-зустрічі 15 травня учасники ринку намагалися переконати, що вигадана перевірка від НБУ «відсіє» 2/3 клієнтів, яким банки не дають позики. Звісно, це мова про їх прибуток. Але водночас, ці люди не отримують фінансової допомоги. На запитання, куди мають піти ті, кому ніхто не зможе позичити гроші, начальниця управління захисту прав споживачів фінансових послуг Національного банку Ольга Лобайчук відповіла: «Нікуди. Їм ніхто не дасть кредит». Проблеми індіанців шерифа не турбують. Тобто ті, хто не пройшов через “сито” Нацбанку, залишаться без потрібних їм грошей. І саме Нацбанк буде вирішувати, хто є цією “слабкою ланкою”.
Нагадаємо, що жорстке регулювання ніколи не давало гарних результатів, а тільки змушувало ховатися у «тіні». За таких умов, може з’явитися чорний ринок. Будь-хто, кому не дають кредити в банках та мікрофінансових компаніях, буде змушений знайти на місцевому ринку рекетира, який позичить під розписку. Але це лише підвищує ризики для людини, бо по досвіду 90-х у разі несплати у неї почнуться проблеми кримінального плану. Питання у тім, чи таке обмеження не призведе до соціального вибуху?
Водночас для мікрофінансових компаній в НБУ приготували «пряник». Регулятор хоче спростити процедуру стягнення боргу через суд. Зараз компанії від позовів зупиняє висока вартість судового збору, коли питання про кредит в 5 тисяч гривень економічно невигідно вирішувати через суд.
Проте, якщо це узгодять, то залишиться питання щодо ефективності виконавчої служби. Можливо, відновиться інститут виконавчих написів нотаріуса на кредитних договорах, проте там теж є свої особливості. Тому одна зміна тягне за собою іншу.
Навіщо це робиться
В НБУ кажуть, що це вимоги МВФ та зміни, які необхідні для вступу в ЄС. Наразі, існує проблема, коли через низьку фінансову грамотність українці, не читаючи угоду, беруть один за одним кредити й це створює замкнуте коло. Тому з’являється багацька невиплачених позик, які також множать проблеми для компаній. Але через вищі, ніж у банках відсотки, вони страхують себе від цих проблем.
Проте люди не перестануть брати у борг. Існують ризики, що за цих умов до 10 мільярдів гривень можуть піти у «тінь». Це потягне за собою не тільки соціальну напругу, а ще й зменшення відрахування податків від мікрофінансових компаній через те, що вони будуть вимушені скоротити персонал або закритися.
В НБУ пояснюють ініціативу боротьбою з завищеними відсотками, що доводиться сплачувати громадянам за кредитами. Наприклад, за мікрокредитами, згідно розрахунків установи, доводиться виплачувати до 1500% річних. Але у підготовлених документах у розділі, як буде після впровадження ініціативи, вказано, що річна ставка за мікрокредитами опиниться на рівні 1492%. Тобто це майже ті самі 1500%, різниці немає. Тому на питання, навіщо це робиться, немає й точної відповіді.
Кредити в Україні
В цілому регулятор схиляється до того, щоб відбір тих, хто має право отримати кредит, ставав дедалі жорсткішим. А кількість українців, які зможуть отримати гроші у позику поступово зменшувалась.
Поки що у Верховній Раді обговорюють зміни до законодавства та збирають пропозиції від гравців на ринку та фінансових асоціацій. На зустрічі компанії просили або відхилити законопроєкт, або надати час для перехідного періоду, або відтермінувати зміни.
Ми будемо слідкувати за подіями та обов’язково розкажемо, на що чекає українців.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
